Міжнародний день боротьби з сексуальним насиллям в умовах конфлікту був встановлений рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у 2015 році і приурочений до прийняття 19 червня 2008 року резолюції Ради Безпеки ООН 1820 (2008), в якій сексуальне насилля названо неприйнятним як тактика ведення війн і охарактеризовано як суттєва перешкода на шляху їх мирного врегулювання. Організація Об’єднаних Націй найрішучішим чином засудила будь-яке сексуальне і інше насилля, скоєне в умовах збройного конфлікту і в постконфліктних ситуаціях, включаючи згвалтування, обернення в сексуальне рабство, примушування до проституції, примусову вагітність і стерилізацію, а також будь-які інші форми сексуального насильства.
В ході збройного конфлікту на території Донбасу зафіксовані численні випадки сексуального насилля з боку представників збройних формувань і силових структур України щодо цивільного населення, військовополонених та осіб, які утримуються за політичними мотивами, в тому числі в так званих «таємних в’язницях». Зазначені факти знайшли відображення в періодичних доповідях про ситуацію з правами людини в Україні, які готує Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини.
Як небезпечну тенденцію представники ООН відзначають, що зазначені інциденти в переважній більшості випадків не отримують належного розслідування, а винні часто залишаються безкарними. Це вказує на наявність істотних проблем системного характеру і підтверджується тим фактом, що представники України в рамках Мінського переговорного процесу продовжують блокувати підписання Декларації про засудження будь-яких форм тортур, жорстокого поводження, сексуального насилля і погроз застосування насилля по відношенню до осіб, взятих під варту в зв’язку з конфліктом.
Уповноважений з прав людини в Донецькій Народній Республіці займає принципову позицію в питанні неприпустимості застосування незаконних методів впливу для досягнення будь-яких цілей в умовах конфлікту. В рамках налагодженої взаємодії інформація про відповідні інциденти і правопорушення доводиться до міжнародних організацій для формування об’єктивної оцінки і реалізації дій, спрямованих на боротьбу, припинення і недопущення подібної практики з боку України.
