В межах правового інформування Уповноважений з прав людини роз’яснює чинність кримінального закону в часі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кримінального кодексу ДНР злочинність і караність діяння визначаються кримінальним законом, який діяв під час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення суспільно небезпечного діяння (бездіяльності) незалежно від часу настання наслідків.
Тобто, діяння (дія або бездіяльність) розцінюється як злочинне згідно з кримінальним законом, що діяв в той час, коли сам злочин був скоєний. У свою чергу, кримінальна відповідальність покладається на винну особу відповідно до кримінально-правових норм, що мають юридичну силу на момент скоєння злочину незалежно від його подальших наслідків.
Таким чином, особа не може бути піддана заходам кримінально-правового впливу за діяння, які на час їх вчинення не були злочинними згідно з Кримінальним кодексом ДНР, проте згодом було криміналізоване.
Тим часом передбачається «зворотна сила кримінального закону».
Частини 1, 2 ст. 10 КК ДНР свідчать, що кримінальний закон, який скасовує злочинність діяння, пом’якшує покарання або іншим чином поліпшує становище особи, яка вчинила злочин, має зворотну силу, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання чинності такого закону. Кримінальний закон, що посилює покарання або іншим чином погіршує становище особи, зворотної сили не має.
Якщо новий кримінальний закон пом’якшує покарання за діяння, яке відбуває особа, то це покарання підлягає скороченню в межах, передбачених новим кримінальним законом.
З вищезазначеного слідує, що норми кримінального законодавства жодним чином не погіршують правове становище особи, що зазнає кримінального переслідування, а навпаки, сприяють застосуванню покарання, достатнього для виправлення правопорушника.
