Коментар Дар’ї Морозової щодо заяви Леоніда Кравчука про передачу Україною списків на обмін

Коментарі та офіційні заяви Новини

Публічні заяви, які останнім часом роблять офіційні представники Києва в Контактній групі по врегулюванню кризи в Донбасі, не витримують критики. З вуст чинних українських спікерів звучать не просто некоректні тези, а суцільна брехня і тарабарщина. Яскравий приклад того є заява глави української делегації Леоніда Кравчука про ситуацію з обміном утримуваними особами. Так, за його словами, Україна ще місяць тому направила в ДНР і ЛНР свій список на обмін. У нього нібито увійшли 11 чоловік, після повернення яких Київ має намір провести заключний етап процедури обміну за формулою «всіх на всіх». При цьому пан Кравчук дорікає Республіки в тому, що свої списки ми так і не надали… Читаючи подібні висловлювання, складається враження, що члени української делегації живуть в якійсь своїй, паралельній і не дуже здоровій реальності. Поясню чому.

Перше. Ніяких списків на обмін від української сторони ні місяць, ні тиждень, ні день тому ми не отримували.

Друге. На даний момент ми шукаємо на території України 103 особи і регулярно направляємо нашим візаві запити з метою отримання відомостей про цих людей. Нам важливо розуміти їх статус – місце утримання, причина, стан здоров’я і т.д. Тільки при наявності цих даних, ми зможемо сформувати свій список людей на обмін. Однак, незважаючи на численні запити з нашого боку, з початку 2020 роки ми не отримали від Києва ніякої інформації ні по одному з вказаних 103 чоловік.

Третє. Я настійно рекомендую чинним представникам української делегації уважно ознайомитися з документами, які були раніше підписані учасниками Контактної групи і на підставі яких, в принципі, будується весь Мінський переговорний процес. Тоді, можливо, пан Кравчук не буде робити абсурдних заяв про підготовку до «заключного обміну» за формулою «всіх на всіх».

Справа в тому, що до закінчення конфлікту в Донбасі обміняти «всіх на всіх» просто неможливо. Саме тому була досягнута домовленість працювати за формулою «всіх встановлених на всіх встановлених».

Крім цього, необхідність забезпечення заключного етапу обміну за принципом «всіх на всіх» закріплена в пункті №6 Комплексу заходів. Але він може бути реалізований тільки після виконання попередніх пунктів цього документу. Зокрема, п’ятого, який передбачає прийняття закону, що забороняє переслідування і кримінальне провадження щодо осіб, які беруть участь у подіях на Донбасі.

Однак Україна всіляко ухиляється від виконання зобов’язань щодо реалізації Комплексу заходів. В результаті переговорний процес на Мінському майданчику сьогодні заблокований по усім ключовим напрямкам, включаючи і обмін утримуваними особами. Про які списки і формули можна взагалі говорити в такій ситуації?

Я розумію чому Україна вдається до інформаційних провокацій. Це спроба хоч якось обілити себе і перекласти на інших провину за зрив нової фази обміну, яку багато людей дуже чекали до кінця цього року.

В черговий раз нагадую представникам київської делегації, що для обговорення та планування нових етапів обміну Україні спочатку потрібно завершити минулі фази процедури, виконавши «процесуальну очистку» і припинивши кримінальне переслідування 50 громадян, переданих на територію ДНР в 2019-2020 роках. При цьому результативний діалог можливий тільки після узгодження в Контактній групі дорожньої карти з реалізації пунктів Комплексу заходів і її схвалення на рівні українського парламенту та президента. Це стане свідченням відданості України Мінським угодами і мирним намірам Києва щодо Республік.

Роботи попереду багато, тому Україні варто направити свої сили в конструктивне русло, а не витрачати їх на марні спроби маніпулювати громадською думкою через ЗМІ.