Сьогоднішнє засідання робочої групи з гуманітарних питань чітко показало, що досягнуті в рамках мінського процесу домовленості для Києва – не догма. В ході переговорів українська сторона продемонструвала відверто деструктивну позицію з питання процесуальної «очистки» осіб, переміщених на територію ДНР в ході обмінів 2019-2020 років. Україна не тільки «зводить нанівець» можливість прориву в цій ключовій темі, а й нівелює позитивні результати, яких вдалося досягти раніше.
Так, під час перемовин представники офіційного Києва озвучили інформацію щодо осіб, переміщених в ДНР в ході обмінів 29 грудня 2019 року і 16 квітня 2020 року, по відношенню до яких досі продовжується кримінальне переслідування в Україні. Однак мова йшла не тільки про процесуальну «очистку» зазначених громадян, як того вимагає узгоджений і закріплений Протоколами з підсумків засідань Контактної Групи механізм обміну. Напроти, Київ детально розповів, чому не може застосувати зазначену процедуру до утримуваних прибічників ДНР.
Я розцінюю таку позицію України як спробу змінити домовленості, підписані напередодні обмінів 2019 і 2020 років. Тобто Київ фактично відмовляється від взятих на себе зобов’язань, виправдовуючи свою бездіяльність неіснуючими правовими колізіями.
Вважаю позицію представників України неприйнятною. Аргументи, на які посилається Київ, говорячи про неможливість процесуальної «очистки», м’яко кажучи, не зовсім виправдані та виглядають як відмовки. Наполягаю на проведенні процесуальної «очистки» осіб, переміщених на територію ДНР у рамках обмінів 2019 та 2020 років, найближчим часом.
