Особливості припинення шлюбу

Новини Правовий лiкбез

Сімейні відносини регулюються нормами Сімейного кодексу України, що діє на території Республіки у відповідній редакції. Сімейним кодексом встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Припинення подружніх відносин виникає при певних обставинах.

Згідно ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, а також шляхом його розірвання за заявою подружжя або одного з них судом чи органом РАЦС.

Розірвання шлюбу через органи РАЦС є найбільш простим способом припинення сімейних відносин між подружжям, у яких немає спільних неповнолітніх дітей. У цьому випадку необхідно звернутися до органу РАЦС за місцем реєстрації (прописки) будь-ким з подружжя і подати відповідну заяву, що підтверджує намір подружжя розлучитися. Необхідно враховувати, що така процедура може бути застосована тільки в разі, якщо подружжя висловили взаємну згоду на розірвання шлюбу і не мають неповнолітніх дітей, а дружина не вагітна на момент подачі заяви.

Здійснення реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС не є перешкодою для розділу майна подружжя при виникненні суперечок про майно в майбутньому.

Розірвання шлюбу з особами, які визнані безвісно відсутніми або недієздатними, незалежно від наявності у подружжя неповнолітніх дітей або майнового спору між ними, здійснюється виключно органами РАЦС за заявою одного з подружжя (стаття 107 СК України). В даному випадку в органи РАЦС в обов’язковому порядку необхідно надати рішення суду про визнання одного з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним. Зазначений порядок розірвання шлюбу не поширюється на випадки розірвання шлюбу з особами, цивільна дієздатність яких обмежена судом відповідно до ст. 36 ЦК України.

У разі, коли у подружжя є неповнолітні діти, або один з подружжя виступає проти розірвання шлюбу, такий шлюб може бути розірваний виключно в судовому порядку.

Розірвання шлюбу в судовому порядку здійснюється відповідними судами загальної юрисдикції Донецької Народної Республіки в порядку окремого або позовного провадження на підставі поданих заяви або позову відповідно.

У порядку окремого провадження розглядаються справи розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ч.3 ст. 234 ЦПК України). Характерною особливістю таких справ є наявність згоди між чоловіком і дружиною (подружжям) припинити сімейно-шлюбні відносини. Разом зі спільною заявою в порядку окремого провадження подружжя подає до суду письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Згідно ч.2 ст.109 СК України договір між подружжям щодо розміру аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.

У порядку позовного провадження судами загальної юрисдикції ДНР розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя виступає проти розірвання шлюбу або ухиляється від подачі спільної заяви до органів РАЦС або суду.

Слід пам’ятати, що позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений одним із подружжя в період вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправне діяння, яке містить ознаки злочину по відношенню до дитини або іншого з подружжя. Разом з тим, позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини може бути пред’явлений, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою в установленому порядку шляхом подачі заяви про визнання батьківства. Також чоловік і дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про батька дитини виключено з актового запису про народження дитини.

Таким чином, рішення розірвання шлюбу має бути обдуманим, зваженим, оскільки факт розірвання шлюбу тягне за собою певні юридичні наслідки.