Підсумковий огляд соціально-гуманітарної ситуації, яка склалася на території Донецької Народної Республіки внаслідок військових дій, з 19 по 25 серпня 2017 року

23 серпня відзначається Європейський день пам’яті жертв тоталітарних режимів. Пропозицію щодо встановлення Дня пам’яті було висунуто в «Празькій декларації про європейську совість та комунізм», підписаній 3 червня 2008 року Вацлавом Гавелом і багатьма членами Європейського парламенту.

23 вересня 2008 року 409 членів Європейського парламенту підписали декларацію, яка підтримує встановлення пам’ятного дня. В ній йдеться про «масові депортації, вбивства і акти поневолення, скоєні в контексті актів агресії з боку тоталітарних режимів, які потрапляють під категорію військових злочинів і злочинів проти людяності. Згідно з нормами міжнародного права, до воєнних злочинів і злочинів проти людяності строк давності не передбачений».

17 липня 1998 р Дипломатичною конференцією повноважних представників під егідою ООН по заснуванню Міжнародного кримінального суду був прийнятий Римський статут МКС, який уточнив і розширив зміст категорії «злочини проти людяності». Стаття 7 Статуту визначає, що злочин проти людяності означає:

– вбивство;

– винищення;

– поневолення;

– депортація або насильницьке переміщення населення;

– ув’язнення або інше жорстоке позбавлення фізичної свободи у порушення основоположних норм міжнародного права;

– тортури;

– зґвалтування, обернення в сексуальне рабство, примус до проституції, примусова вагітність, примусова стерилізація або будь-які інші форми сексуального насильства порівнянної тяжкості;

– переслідування будь-якої ідентифікованої групи або спільноти за політичними, расовими, національними, етнічними, культурними, релігійними, гендерними або іншими мотивами, які повсюдно визнані неприпустимими згідно з міжнародним правом, в зв’язку з будь-якими діяннями, зазначеними в даному пункті, або будь-якими злочинами, які підпадають під юрисдикцію Суду;

– насильницьке зникнення людей;

– злочин апартеїду;

– інші нелюдські діяння аналогічного характеру, які полягають в умисному спричиненні сильних страждань або завдання серйозної шкоди психічному або фізичному здоров’ю.

Злочини проти людяності визнаються такими тільки при одночасному дотриманні двох умов: коли вони відбуваються в рамках широкомасштабного або систематичного нападу на будь-яких цивільних осіб; якщо такий напад здійснюється свідомо.

Для забезпечення державного захисту прав і свобод громадян, для запобігання будь-яких форм дискримінації щодо реалізації своїх прав і свобод в Донецькій Народній Республіці була заснована посада Уповноваженого з прав людини.

Громадяни можуть оформити звернення до омбудсмена будь-яким зручним для них чином, так більшу частку як і раніше займають усні звернення, які надходять під час особистої зустрічі з Уповноваженим, а також керівниками Апарату, під час звернення до відділу по роботі із зверненнями громадян Апарату Уповноваженого, за телефонами «гарячої лінії», за допомогою веб-приймальні сайту омбудсмена. Також є можливість звернутися із письмовою скаргою, яку можна подати як особисто, так і електронною поштою. З початку 2017 року в адресу Головного правозахисника Республіки надійшло 4116 звернень. За період роботи з 19 по 25 серпня 2017 року 15 осіб відвідали особистий прийом Уповноваженого, 38 заяв було прийнято відділом по роботі з зверненнями громадян, 37 дзвінків поступили за телефонами «гарячої лінії». На електронну пошту Апарату Уповноваженого було надіслано 37 електронних звернень,  також 9 письмових звернень було прийнято до розгляду, 5 – розглянуто із звернень, які надійшли раніше. 6 громадян Республіки отримали юридичну консультацію.

Всі звернення, які надійшли до Апарату Уповноваженого, можна поділити на 4 категорії: порушення у сфері кримінального права – 237 звернень, порушення у сфері цивільного права – 443 звернення, адміністративно-правові порушення  стосовно громадян ДНР – 2 звернення, питання соціального та гуманітарного характеру – 3434 звернення (Діаграма 1)

 

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян, які надійшли до Апарату Уповноваженного з прав людини в ДНР станом на 25.08.2017

 

 

 

Зі всієї вхідної кореспонденції, яка надходить на адресу Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці, найбільш актуальною є та, що пов’язана з питаннями реалізації соціальних прав громадян та порушенням цих прав. До цього переліку належать питання: щодо виплати пенсій та соціальної допомоги – 484 звернення; надання житла для тимчасового проживання – 411 звернень; порядок звернення та оформлення документів у разі руйнування житла – 82 звернення;  отримання гуманітарної допомоги – 165 звернень; працевлаштування – 147 звернень; оформлення документів та виїзду на територію інших держав – 11 звернень; пошук зниклих безвісті – 153 звернення; втрата документів, які засвідчують особу – 297 звернень; житлово-комунальні питання – 191 звернення; отримання тимчасової реєстрації – 194 звернення; інші проблеми соціально-гуманітарного характеру – 1299 звернень (Діаграма 2)

 

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян соціального і гуманітарного характеру, які надійшли до Апарату Уповноваженого з прав людини в ДНР станом на 25.08.2017, одиниць

 

 

 

 

За територіальною приналежністю найбільша кількість скарг та звернень традиційно надходить з м.Донецька (Діаграма 3).

 

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян, які надійшли до Апарату Уповноваженого з прав людини в ДНР станом  на 25.08.2017

 

 

 

 

1. Статистика та аналіз зруйнованих об’єктів інфраструктури

 

Цілеспрямовані обстріли українських силовиків, які призводять до руйнування приватної власності та об’єктів інфраструктури, – це є повсякденна реальність прифронтових районів Донецької Народної Республіки.

Станом на 24 вересня 2017 року внаслідок воєнних дій у регіоні було частково пошкоджено (зруйновано) більш ніж 11391 об’єкт інфраструктури.

В м.Донецьк зруйновано більш ніж  6828 об’єктів, в м.Дебальцеве – 268 од., в м.Горлівка – 528 од., в м.Докучаєвськ – 91 од., в м.Єнакієве – 309 од., в м. Жданівка – 91 од., в м.Кіровське – 75 од., в м.Макіївка – 1113 об’єктів, в м. Сніжне – 55 од., в м.Торез – 122 од., в м.Харцизьк – 750 од., в м. Шахтарськ – 75 од., в м.Ясинувата – 581 од., в Амвросієвському районі – 278 од., у Волновахському районі – 3 од., у Марьїнському районі – 24 од., у Новоазовському районі – 17 од., у Старобешевському районі – 57 од., у Тельмановському районі – 93 од., в Шахтарському районі – 33 од..

У розрізі галузей зруйновано:

– 6241 житловий будинок;

– 769 ліній електропередач та пунктів розподілу електроенергії;

– 176 об’єктів теплопостачання;

– 49 об’єктів водопостачання;

– 2669 об’єктів газопостачання;

– 14 об’єктів у сфері водовідведення та каналізаційного господарства;

– 102 об’єкти охорони здоров’я;

– 513 об’єктів загальноосвітніх навчальних закладів (школи та дитячі садки);

– 59 об’єктів професійно-технічних навчальних закладів;

– 62 об’єкти вищих навчальних закладів;

– 26 об’єктів у сфері фізичної культури та спорту;

– 55 об’єктів закладів культури;

– 240 об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури;

– 60 об’єктів промислового виробництва;

– 89 об’єктів торгівельних підприємств;

– 267 об’єктів інших сфер.

Згідно із офіційними даними станом на 27 липня 2017 року в Донецькій Народній Республіці з  2823 од. пошкоджених держаної та комунальної форм власності об’єктів відновлено – 531 од., 2292 од. – потребують відновлення.

 

2. Облік смертності, поранень, отриманих цивільним населенням та військовослужбовцями внаслідок бойових дій на території Донецької Народної Республіки

 

Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці майже щодня фіксує порушення українською стороною базових прав жителів Донбасу: право на життя, на безпеку особистості, право на недоторканність житла.

18 серпня о результаті артилерійського обстрілу міста Горлівки і прилеглих до нього населених пунктів осколкове поранення лівої стопи, баротравму отримав цивільний чоловік 1956 року народження. Осколкове поранення грудної клітини, плеча, мінно-вибухову травму проникаючу в черевну порожнину отримала цивільна жінка 1986 року народження.

20 серпня в результаті артилерійських ударів ВСУ по житлових кварталах Петровського району міста Донецька при виконанні службового обов’язку загинув один співробітник МНС, ще двоє рятувальників 1987 і 1971 років народження отримали поранення. Інцидент стався у момент гасіння пожежі на вулиці Зелений Гай.

В результаті збройних провокацій українських силовиків в с. Старомихайлівка Кіровського району м. Донецька інфіковане поранення і розрив м’яких тканин правого передпліччя і стегна з наявністю сторонніх тіл отримав цивільний чоловік 1972 року народження.

21 серпня в результаті мінометного обстрілу м. Ясинувата перебуваючи у себе вдома вогнепальне поранення отримала цивільна жінка, 1948 року народження. Мінно-вибухову травму, множинні сліпі непроникаючі поранення лівого плечового суглоба отримав захисник Республіки 1957 року народження.

24 серпня в результаті бойових дій в с. Молочне поблизу Горлівки вогнепальне проникаюче поранення верхньої третини стегон отримав захисник Республіки 49 років.

В результаті обстрілу українськими силовиками с. Луково в Тельманівському районі, перебуваючи у себе у дворі, осколкове поранення надключичної області зліва отримала цивільна жінка 1973 року народження.

З 18 по 24 серпня 2017 року на території Донецької Народної Республіки поранення внаслідок збройної агресії з боку України отримали 9 людей. З них, 3 цивільні жінки, 4 цивільних чоловіка.

З 1 січня по 24 серпня 2017 року на території Донецької Народної Республіки поранення різного ступеня тяжкості отримали 486 осіб, серед яких 291 військовослужбовець Республіки та 195 цивільних мешканців, у тому числі 11 дітей у віці до 18 років.

З 18 по 24 серпня 2017 року на території Донецької Народної Республіки загинули 3 людини. З них, 2 військовослужбовця ДНР та 1 цивільний чоловік. Так, працівник МНС 1969 року народження загинув 20 серпня в результаті обстрілу Петровського району Донецька, виконуючи свій службовий обов’язок.

З 1 січня по 24 серпня 2017 року на території Донецької Народної Республіки загинули 215 осіб, серед яких 189 військовослужбовця та 26 цивільних мешканців, у тому числі дитина віком до 18 років.

Уточнюємо, що з початку збройного конфлікту в Донецькій Народній Республіці  загинули 4507 осіб, серед яких 605 жінок та 3902 чоловіка, у тому числі 75 дітей віком до 18 років.

До Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці продовжує надходити офіційна підтверджена інформація стосовно осіб, які отримали поранення та ушкодження з початку конфлікту.

 

3. Облік полонених та зниклих без вісті військовослужбовців та цивільного населення

 

Міжнародне гуманітарне право вимагає завжди гуманно поводитися з військовополоненими. Будь-який незаконний акт або бездіяльність з боку держави, яка полонила, що призводять до смерті військовополоненого або ставлять його здоров’я під серйозну загрозу, забороняються і розглядаються як серйозні порушення Конвенції про військовополонених. До них не можна застосовувати ніякі фізичні або моральні тортури і ніякі інші заходи примусу з метою отримання будь-яких відомостей. Тим з них, хто відмовляється відповідати на питання, не можна погрожувати, піддавати їх образам або будь-яким переслідуванням або обмеженням.

Відносно військовополонених забороняються дискримінація за ознаками раси, національності, віросповідання, політичних переконань, насильство, залякування, будь-які образи. Застосування до них репресалій забороняється.

Військовополонені мають право на повагу їх особистості і честі. До жінок повинні ставитися з усіє належною їхній статі повагою і звертатися з ними слід у всіх випадках не гірше, ніж з чоловіками.

Контроль за дотриманням прав людини і норм міжнародного права щодо цивільних осіб і військовополонених здійснюється Уповноваженим з прав людини в Донецькій Народній Республіці і його Апаратом.

Протягом тижня до Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці не надходило заяв про затримання. Заяв про зникнення без вісті на цьому тижні також не надходило. 

Згідно з оперативними даними станом на 08.09.2017 українською стороною утримуються 499 осіб, в тому числі:

–  231 особа, місцезнаходження яких на українській території підтверджено.

– 266 осіб, інформація стосовно яких відсутня або уточнюється українською стороною. Була отримана інформація про те, що два чоловіка були звільнені українською стороною.

– 2 людини, за якими подано запит українській стороні вперше. Протягом тижня надійшла інформація про те, що один з трьох заявлених раніше вже перебуває на свободі.

Станом на 25 серпня 2017 року у списку осіб, зниклих без вісті, нараховується 509 людей, можливо, вони також знаходяться в українському полоні.

 

4. Облік вимушено переміщених осіб

 

Пенсійний фонд України шукає будь-які способи і будь-які причини, аби призупинити або скасувати соціальні виплати. Так, з кожним днем ​​виходить все більше розпоряджень, які дискримінують переселенців за територіальною ознакою.

Обмеження поширюються, в тому числі, і на громадян, які ще в 2014 переїхали на територію, підконтрольну українському уряду. Те, що багато хто з них оформив прописку на новому місці і мають власне житло, не береться до уваги. Той факт, що якась людина переїхала з Донбасу, викликає «особливе ставлення» у держслужбовців при оформленні документів і обіцяє безліч перешкод. Знову і знову Україна нагадує людям про те, що вони не рівні в правах з іншими громадянами, про те, що вони повинні постійно щось доводити, будь-то своє місце проживання або навіть свою особистість. Наявності українського паспорта, вочевидь, вже недостатньо для того, щоб бути громадянином країни.

Представники правозахисних організацій неодноразово підкреслювали, що отримання пенсії має бути незалежним від статусу переміщеної особи.

Переконавшись в тому, що українським чиновникам доля переселенця байдужа, жителі території, підконтрольної українському уряду, змушені постійно звертатися до юристів і правозахисників, щоб відстояти свої права. Нерідко вони звертаються до Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці. У свою чергу, співробітники Апарату надають консультації всім, хто цього потребує, незалежно від місця реєстрації людини.

 

В Донецькій Народній Республіці були створені пункти тимчасового розміщення (ПТР), де будь-який громадянин може отримати тимчасове житло, якщо він цього потребує. На сьогоднішній день в ПТР АУПЛ проживає 1265 вимушених переселенців, у тому числі 256 неповнолітніх дітей. З початку військового конфлікту було видано 5193 направлення на поселення в ПТР АУПЛ. З них – 299 в 2017 році. Всі ПТР АУПЛ знаходяться під пильною увагою Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці. Співробітники Апарату здійснюють щотижневий моніторинг ПТР з метою своєчасного реагування на різні потреби мешканців. Апарат робить все можливе, щоб поліпшити соціально-побутові умови громадян, які проживають в ПТР.

В період роботи Апарату з 19 по 25 серпня 2017 року, з питань щодо вимушених переселенців звернулося 11 осіб, чотирьом з яких були видані направлення на поселення в ПТР АУПЛ у м. Донецьк.

Наразі є 1276 вільних місць для поселення вимушених тимчасових переселенців. З них: у пунктах тимчасового розміщення по всій території Донецької Народної Республіки (включаючи ПТР Апарату омбудсмена) – 1276 місця; місць в ПТР Апарату Уповноваженого – 400.

Нагадаємо, що з початку військового конфлікту вимушеними тимчасовими переселенцями у Донбасі зареєстровано 7825 осіб, у тому числі 2015 дітей віком до 18 років. На території Республіки відкрито 64 пункти тимчасового розміщення. З них 56 функціонують, 8 залишаються у резерві.

В зазначених ПТР перебувають 2898 мешканців, в тому числі 576 неповнолітніх дітей, 4927 осіб проживають у житловому фонді ДНР, у тому числі 1439 дітей віком до 18 років.

 

5. Працевлаштування громадян Донецької Народної Республіки

 

У наш час існує велика кількість різних професій. Є важкі і легкі професії, але є, прямо скажемо, небезпечні і екстремальні. Саме такою і є професія шахтар.

Ще в радянські часи в Донецьку була створена мережа наукових установ, які займалися розробкою вугільних родовищ і проблемами безпеки під землею. Багато жителів Донбасу міцно пов’язані з вугільною промисловістю.

Професія шахтар – це самовіддана праця, яка вимагає сталевого самовладання і стійкої психіки. Робота в шахті – це щоденна перевірка на міцність, пройти яку здатен далеко не кожен. Адже щодня сама по собі робота під землею в умовах замкнутого простору не є простою. Крім іншого, в забої в будь-який момент може статися екстремальна ситуація, пов’язана з ризиком для здоров’я і життя. І від того, наскільки людина може бути зібраною, уважною в екстреній, критичній ситуації залежить перебіг подій.

Гірники добувають сировину для виробництва всіх галузей промисловості і зігрівають нашу Батьківщину, щодня добуваючи корисні копалини з надр. Професія шахтар дуже важлива для економічного розвитку Республіки. Варто зазначити, що Міністерство вугілля і енергетики виконує підготовку і введення в експлуатацію нових очисних вибоїв в рамках Програми розвитку вугільної промисловості Донецької Народної Республіки. Реалізація даної програми є основою енергетичної безпеки Донбасу. Тим самим можна сміливо заявити: вугільна промисловість нашого регіону розвивається, незважаючи на умови воєнного часу. Завдяки розвитку вугледобувної промисловості рівень працевлаштування в Республіці підвищується, а з ним і добробут наших громадян.

За даними центру, станом на 25 серпня 2017 року в єдиній базі даних центрів зайнятості було 26,1 тис. вакансій. Станом на 25 серпня 2017 року на обліку в центрах зайнятості Республіки перебувало 36,7 тис. осіб, які шукають роботу, з них: працевлаштовані – 30,4 тис. осіб, у тому числі на постійну роботу – 15 тис. осіб, на роботи тимчасового характеру – 15,4 тис. осіб.

Донецьким центром професійно-технічної освіти Республіканського центру зайнятості постійно проводяться безкоштовні семінари для населення для отримання практичних навичок: роботи на персональних комп’ютерах; техніки і механізації торговельних розрахунків (робота на касових апаратах); роботи в програмі «1С: Бухгалтерія 8.2.»; основ підприємницької діяльності; обробки і художнього оформлення текстильних і швейних виробів та ін. З початку 2017 року у таких семінарах взяли участь 282 людини.