Людині властиві два домагання: по-перше, на захист від насильства;
по-друге, на визнання значимості своїх поглядів – своєї волі.
Захист надає їй правова держава,
визнання значимості її поглядів і волі – демократія.
К.Ясперс
Право громадян безпосередньо брати участь в політичному житті своєї країни закріплено в конституції практично кожної держави, яка прагне до демократії. Громадяни мають право брати пряму участь у прийнятті рішень з ключових питань за допомогою всенародного голосування, – як за власною ініціативою, так і внаслідок виконання обов’язкових положень конституції. І це право реалізується шляхом народного голосування, референдуму, що додає йому остаточний і обов’язковий (в деяких країнах дорадчий) характер.
З одного боку референдум є механізмом правління, який передбачає вирішення найбільш важливих для суспільства питань (рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- і зовнішньополітичних питань) за допомогою всенародного голосування, результати якого мають вищий правовий статус і обов’язкові для виконання всіма державними органами; з іншого боку це найважливіший інститут прямої демократії, який являє собою безпосередню правотворчість народу. Референдум- це один із способів участі громадськості в прийнятті рішень, важливих для держави і для кожного окремого громадянина. Прийняте людиною рішення впливає на результат процедури і має бути підкріплене обізнаністю (інформованістю) з даного питання.
Рівно 25 років тому, 1 грудня 1991 року в Україні був проведений референдум про проголошення незалежності України. Референдум про незалежність 1991 року не можна назвати однозначним, адже він пройшов з порушеннями відразу декількох пунктів закону СРСР «Про порядок вирішення питань, пов’язаних з виходом союзної республіки зі складу СРСР». Так, одним з основних пунктів було порушення термінів проведення – замість грудня 1991-го він повинен був відбутися в кінці лютого 1992 року.
Питання в бюлетенях було таке: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» Адже про вихід зі складу СРСР заявлено не було, було голосування про підтвердження Акта про незалежність, який навіть не був доведений до відома громадськості. Але ж головною умовою в формулюванні питання в бюлетені для голосування є відсутність двоякого трактування та прозорість інтерпретації. Питання має бути однозначним, і відповідь на нього може бути або ствердна, або негативна.
В історії проведення народного волевиявлення на землі Донбасу є незручний для українських істориків і політологів референдум 1994 ріку. Критикуючи референдуми травня 2014 року, спростовуючи їх добровільність, всенародність і законність, українські експерти замовчують сам факт проведення плебісциту 27 березня 1994 року. Тоді питання в бюлетенях звучали так:
- Надання російській мові державного статусу в Україні (Донецька обл. – 87%, Луганська обл. – 90%)
- Надання російській мові державного статусу на Донбасі (Донецька обл. – 89%, Луганська обл . – 91%)
- Підписання Україною Статуту СНД і її повноправна участь в Економічному союзі і Міжпарламентській Асамблеї країн СНД (Донецька обл. – 89%, Луганська обл. – 91%).
- Перетворення України на федеративну державу (Донецька обл. – 79%).
Через 20 років, дані питання не втратили свою актуальність. Навпаки, події на майдані підштовхнули жителів колишніх Луганської та Донецької областей знову заявити про своє право на самовизначення. Але київська влада, яка лише декларативно прагне до демократії, не просто не побажала почути народ Донбасу, але і направила армію вбивати власний народ.
Права і свободи людини в Донецькій Народній Республіці патронує Уповноважений з прав людини та його Апарат. Так, за фактом порушення прав людини можна звернутися із заявою до Омбудсмена або записатися на особистий прийом.
Громадяни можуть оформити звернення до омбудсмена будь-якими зручними для них способами, так більшу частку, як і раніше, займають усні звернення, що надходять в ході особистої зустрічі з Уповноваженим, а також керівниками Апарату, в процесі звернення до відділу по роботі зі зверненнями громадян Апарату Уповноваженого, за телефонами «гарячої лінії», через веб-приймальню сайту омбудсмена. Є можливість звернутися з письмовою скаргою, яку можна подати як особисто, так і електронною поштою.
Цього тижня з 26 листопада по 2 грудня 2016 року 35 осіб відвідали особистий прийом Уповноваженого, 45 заяв були прийняті відділом по роботі зі зверненнями громадян, 43 дзвінка надійшло за телефонами «гарячої лінії». На електронну пошту Апарату Уповноваженого надійшло 48 електронних звернень, а також 35 письмових звернень було прийнято до розгляду, 9 розглянуто зі звернень, що надійшли раніше, 50 громадянам Республіки була надана юридична консультація.
- Статистика та аналіз зруйнованих об’єктів інфраструктури
На цьому тижні лінія фронту Донецької Народної Республіки майже щодня піддавалася обстрілу з української сторони. Українські силовики цілеспрямовано руйнують об’єкти, які забезпечують жителям Республіки воду, енергопостачання та газопостачання. Вогонь ведеться і по інших об’єктах інфраструктури.
Увечері 26 листопада українські силовики відкрили вогонь по селу Саханка Новоазовського району ДНР. В результаті обстрілу було пошкоджено засклення шкільної дитячої їдальні та котельні. Були пошкоджені будівлі Будинку культури, сільської адміністрації, а також пожежного депо.
30 листопада українські силовики відкрили мінометний вогонь по водозабірній станції в районі селища Набережне Новоазовського району.
Вранці 1 грудня в результаті обстрілів з української сторони була знеструмлена Донецька фільтрувальна станція, була порушена подача води в ряді міст Донбасу.
Станом на 1 грудня 2016 року внаслідок військових дій в регіоні було частково пошкоджено (зруйновано) більш 10962 об’єктів інфраструктури.
У Донецьку зруйновано понад 6671 об’єктів, в м. Дебальцеве – 262 од., в м. Горлівці – 479 од., в м. Докучаєвську – 68 од., в м. Єнакієве – 279 од., в м. Жданівці – 91 од., в м. Кіровське – 31 од., в м. Макіївці – 1032 об’єкта, в м. Сніжне – 54 од., в м. Торезі – 118 од., в м. Харцизьку – 738 од., в м. Шахтарську – 74 од., в м. Ясинувата – 565 од., в Амвросіївському районі – 277 од., у Волноваському районі – 3 од., в Мар’їнському районі – 24 од., в Новоазовському районі – 17 од., в Старобешівському районі – 52 од., в Тельманівському районі – 93од., в Шахтарському районі – 33 од.
У розрізі галузей зруйновано:
– 5943 житлових будинка;
– 760 ліній електропередач і пунктів розподілу електроенергії;
– 171 об’єкт теплопостачання;
– 46 об’єктів водопостачання;
– 2669 об’єктів газопостачання;
– 11 об’єктів у сфері водовідведення та каналізаційного господарства;
– 97 об’єктів охорони здоров’я;
– 470 об’єктів загальноосвітніх навчальних закладів (школи і дитячі садки);
– 54 об’єкти професійно – технічних навчальних закладів;
– 54 об’єкти вищих навчальних закладів;
– 25 об’єктів в сфері фізичної культури і спорту;
– 53 об’єкти закладів культури;
– 221 об’єкт дорожньо-транспортної інфраструктури;
– 58 об’єктів промислового виробництва;
– 88 об’єктів торгових підприємств;
– 241 об’єкт інших сфер.
Згідно з офіційними даними станом на 24 листопада 2016 року в Донецькій Народній Республіці з 2739 од. пошкоджених державної і комунальної форм власності об’єктів відновлено – 412 од., 2327 од. – залишилося відновити.
- Облік смертності, поранень, отриманих цивільним населенням та військовослужбовцями внаслідок бойових дій на території Донецької Народної Республіки
Повного припинення вогню, передбаченого Мінськими угодами, на жаль, так і не відбулося. Ситуація на фронтах Донецької Народної Республіки продовжує залишатися напруженою. Як показав цей тиждень, мішенню провокаційного вогню українських силовиків знову стали пункти пропуску на лінії розмежування.
Так, увечері 26 листопада українська сторона піддала обстрілу район контрольно-пропускний пункт «Майорськ». Рано вранці та пізно ввечері 27 листопада українські силовики знову відкрили вогонь по даному пункту пропуску. На щастя, на момент обстрілу цивільних автомобілів на КПП не було, в «сірій зоні» мирних жителів також не залишалося.
26 листопада в Петровському районі м Донецьк під час артилерійського обстрілу з боку українських силовиків, у дворі свого будинку велику рану лівої кисті з наявністю стороннього тіла, поранення лівого ока з наявністю стороннього тіла отримав цивільний чоловік 1950 року народження.
27 листопада в результаті вибуху міни забій головного мозку, опік рогівки ока отримав військовослужбовець Республіки 1979 року народження.
28 листопада в результаті артилерійського обстрілу Петровського району м. Донецьк вогнепальне наскрізне поранення правої стопи, відкритий перелом правої п’яткової кістки отримав військовослужбовець Республіки 1995 року народження.
30 листопада в Микитівському районі м. Горлівка, на території Микитівського доломітного заводу мінно-вибухову травму, осколкові поранення спини в результаті підриву на розтяжці отримав цивільний чоловік 1982 року народження.
В результаті мінометного обстрілу с. Комінтернове Новоазовського району осколкове поранення лівого плеча і правої кисті отримала цивільна жінка 1952 року народження.
1 грудня у час проведення ремонтних робіт по відновленню ліній електропередачі в селищі Крута Балка під Ясинуватої, вогнепальне поранення нижньої третини стегна з наявністю кулі від снайперського пострілу отримав цивільний чоловік, 1955 року народження.
За період з 25 листопада по 1 грудня внаслідок збройної агресії з боку українських силовиків постраждали 6 осіб, з яких 2 військовослужбовця Республіки і 3 цивільних чоловіка і 1 цивільна жінка
З 26 листопада по 2 грудня в результаті агресії з боку України на території Донецької Народної Республіки загинули 6 військовослужбовців Республіки
З 1 по 30 листопада 2016 на території Донецької Народної Республіки поранення різного ступеня тяжкості в результаті безперервних артобстрілів з боку України отримали 23 особи, серед яких 13 військовослужбовців Республіки і 10 мирних мешканців.
З 1 по 30 листопада 2016 року в Донецькій Народній Республіці загинули 23 чоловіки, серед яких 20 військовослужбовців Республіки.
Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці продовжує обробляти інформацію, що надходить офіційно підтверджену інформацію про осіб, які отримали поранення з початку конфлікту. Оброблені дані включені в загальну статистику потерпілих.
З 1 січня по 1 грудня 2016 на території Донецької Народної Республіки поранення різного ступеня тяжкості внаслідок безперервних артобстрілів з боку України отримали 406 особи, серед яких 174 військовослужбовця Республіки і 232 мирних жителя, в тому числі 16 дітей.
Відзначимо, що з початку збройного конфлікту в ДНР загинули 4261 особа, серед яких 591 жінка і 3670 чоловіків, в тому числі 74 дитини у віці до 18 років
- Облік полонених та зниклих без вісті військовослужбовців та цивільного населення
У пунктах 5 і 6 Комплексу заходів з виконання Мінських угод йдеться про забезпечення помилування і амністію шляхом введення в силу закону, що забороняє переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей України. А також забезпечення звільнення і обмін всіх заручників і незаконно утримуваних осіб на основі принципу «всіх на всіх».
Уповноважені особи Донецької Народної Республіки готові до обміну полоненими в форматі «всіх на всіх», проте українська сторона кожен раз відтягує проведення цієї процедури. Республіка повністю підтримує ідею проведення великого обміну полоненими якомога раніше, особливо напередодні Нового року і Різдва.
«Все залежить лише від політичної волі Порошенко. Я просто закликаю пана Порошенко нарешті проявити гуманізм до своїх власних людей і цих нещасних 48 осіб вже забрати додому до Нового року в обмін на наших », – прокоментувала Омбудсмен Республіки.
«Я з великою надією дивлюся на таку можливість, оскільки переговори з даного питання йдуть вже давно. І, не дивлячись на спроби України затягувати цей процес, сьогодні є сторони, зацікавлені в проведенні обміну напередодні свят, європейська підтримка в цьому питанні присутня. Ми сподіваємося, що тиск на Київ буде достатнім, і значна частина наших хлопців все-таки повернеться додому », – повідомив Голова Народної Ради Денис Пушилін.
На цьому тижні в Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці не надходило заяв про арешт.
Заяв про зникнення без вісти цього тижня не надходило.
На цей момент в місцях позбавлення волі українською стороною утримується 905 осіб.
Відзначимо, що 488 людей вважаються зниклими без вісті. Можливо, вони так само перебувають в українському полоні.
З метою забезпечення безпеки осіб, які утримуються українською стороною, Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці більш не буде оприлюднювати приналежність до категорій: «військовослужбовець», «затриманий з політичних мотивів» або «цивільна особа, що не має ніякого відношення до конфлікту».
- Облік вимушено переміщених осіб
Коли ми чуємо про військові дії в інших країнах або навіть на інших континентах, – ці події здаються такими далекими, такими незрозумілими. Насправді, ми і уявити собі не можемо, що таке військовий конфлікт. Коли військові дії підбираються безпосередньо до нашого дому, повністю змінюється світосприйняття. Раніше ми могли думати про свої довгострокові плани, про роботу, про літній відпочинок. Зараз є лише одна турбота – зберегти своє життя і життя своїх близьких.
Фраза: «Гіркий чужий хліб і важкі ступені чужого ганку», що належить безсмертному перу Данте Аліг’єрі, як не можна краще описує стан душі людини, вимушеного шукати притулок за межами рідного дому. Долю вимушеного переселенця обтяжує сама думка про те, що повернутися до колишнього життя, в її довоєнну форму, вже неможливо: у більшості власне житло або знищене, або зруйноване настільки, що не підлягає відновленню. Для більшості трудових людей Донбасу власне житло було єдиним багатством, придбанням усього життя, іноді працею кількох поколінь. Цілі родини виявилися вирваними зі звичного укладу життя, часто без коштів для існування.
Найчастіше мимовільними заручникам війни доводиться змінювати місце проживання, а значить – стати вимушеними переселенцями. Така процедура пов’язана з безліччю проблем, як соціально-побутових, – так і психологічних.
Перш за все, вимушені переселенці стикаються з проблемою відсутності житла. Деяких готові прийняти родичі або друзі на невизначений або навпаки, чітко визначений час, інші звертаються до місцевих органів влади для того, щоб отримати направлення на поселення в пункти тимчасового розміщення. Звідси випливає друга проблема, – процедура оформлення документів, для якої потрібно володіти чіткою і достовірною інформацією (куди звернутися за консультацією, які документи потрібно надати, які права має вимушений переселенець і т.п.). Найчастіше переселенці змушені покинути не тільки своє житло, але і колишнє місце роботи. Тому, їм потрібно справитися з ще одним завданням – працевлаштуванням. При цьому, не можна не взяти до уваги психологічний фактор: людині, яка покинула свій будинок, яка бачила жах війни, неймовірно важко адаптуватися в нових умовах. У подібній ситуації опинитися наодинці з проблемою – страшне випробування для будь-якої людини, а тим більше, якщо це – старий пенсіонер або неповнолітня дитина. Набагато складніше з цим впоратися дітям, які складають значну частину вимушених переселенців. Їхнє щасливе дитинство було перерване війною, в їхніх спогадах назавжди залишаться звуки вибухів і ті ночі, що вони провели в підвалах.
Апарат Уповноваженого з прав людини в ДНР під керівництвом Дар’ї Морозової з 2014 року займається питаннями вимушених переселенців, які постраждали в результаті військового конфлікту. При Апараті Омбудсмена працює група психологів, які щодня допомагають людям подолати свої страхи і адаптуватися на новому місці. З грудня 2015 року більше 6 000 громадян Донецької Народної Республіки отримали психологічну допомогу.
З початку військових дій саме силами даної державної структури було відкрито 15 пунктів тимчасового розміщення по всій території Республіки. На цей час функціонують 13 ПТР: 7 – у Донецьку, 3 – в Макіївці, 2 – в Харцизьку, 1 – в Зугресі.
На цей час в ПТР АУПЛ проживає 1299 вимушених переселенців, в тому числі 256 неповнолітніх дітей. З початку 2016 року було видано 4873 направлення на поселення в ПТР АУПЛ. На цьому тижні в Апарат Уповноваженого з прав людини в ДНР з питань вимушених переселенців звернулися 107 осіб, 8 з яких були видані направлення на поселення в ПТР АУПЛ. З них: 6 чол. – в м. Донецьк, 1 чол. – в м. Макіївка, 1 люд -в м. Шахтарськ.
На цей час є 1352 вільних місця для поселення змушених тимчасових переселенців. З них: у пунктах тимчасового розміщення по всій території Донецької Народної Республіки (включаючи ПТР Апарату омбудсмена) – 1238 місць; вільних місць в ПТР Апарату Уповноваженого – 356 місць; в житловому фонді ДНР – 100 місць.
Нагадаємо, що з початку військового конфлікту вимушеними тимчасовими переселенцями на Донбасі зареєстровані 7919 людей, в тому числі 2070 дітей у віці до 18 років. На території Республіки відкрито 67 пунктів тимчасового розміщення. З них 58 функціонують, 9 залишаються в резерві. У зазначених ПТР проживає 2930 людей, в тому числі 558 неповнолітніх дітей, 4989 осіб живуть в житловому фонді ДНР (включаючи житловий фонд Апарату), в тому числі 1514 дітей віком до 18 років
- Працевлаштування громадян Донецької Народної Республіки
З найдавніших часів творча праця була обов’язковою ознакою вільної особистості. Право громадян на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Це право створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.
Право на працю має найважливіше значення для здійснення інших прав людини. Як одне з основних прав, воно закріплене в міжнародному законодавстві і обов’язкове для дотримання. Зі свого боку, будь-яка держава докладає зусиль для надання людині можливості трудитися. У конституціях більшості країн закріплено, що держава зобов’язується не тільки забезпечити зайнятість населення, але також надати безпечні умови праці, своєчасну її оплату в обсязі не нижче встановленого законом. Такі умови дозволяють громадянам знайти застосування своїм здібностям і талантам, а також забезпечити добробут своєї родини.
Працевлаштування громадян – це відповідальне завдання, що стоїть перед владою молодої Республіки, вимушеної не просто боротися з безробіттям, а робити це в умовах постійного руйнування виробничих потужностей внаслідок військових дій. Економічна блокада, що проводиться київською владою, вносить додаткову напруженість в ситуацію на ринку праці.
З метою реалізації права на працю в Донецькій Народній Республіці, 9 грудня 2014 року було створено Республіканський центр зайнятості (РЦЗ). Діяльність служби спрямована на допомогу жителям в пошуку роботи та подальшому працевлаштування, включаючи і процес їх професійної підготовки, перепідготовки.
Донецький центр професійно-технічної освіти Республіканського центру зайнятості постійно проводить безкоштовні семінари для населення з метою отримання практичних навичок: роботи на персональних комп’ютерах; техніки і механізації торговельних розрахунків (робота на касових апаратах); основ підприємницької діяльності та ін. З початку 2016 року прийняв участь в таких семінарах 611 осіб.
За їх даними, в період з 01.01.2016 по 30.11.2016 в єдиній базі даних центрів зайнятості було 30,2 тис. вакансій. У період з 1 січня по 30 листопада 2016 року на обліку в центрах зайнятості Республіки перебувало 53,62 тис. осіб, що шукають роботу, з них: працевлаштовані 41,7 тис. осіб, в тому числі на постійну роботу – 20,9 тис. осіб, на роботи тимчасового характеру – 20,6 тис. осіб.
Що важливо, в Донецькій Народній Республіці також створені можливості для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями. Відповідні гарантії передбачені Конституцією Донецької Народної Республіки. У число законодавчих актів, які гарантують соціальний захист осіб з обмеженими фізичними можливостями, входить Закон «Про соціальний захист інвалідів ДНР», певні статті в Законі «Про зайнятість» і Порядок встановлення квоти для прийому на роботу інвалідів, затверджений Постановою Ради міністрів ДНР від 31.05. 2016 року №7-23. Тамара Козенко, директор РЦЗ ДНР, підкреслила, що зараз головне завдання – створити і відпрацювати ефективні механізми, які реалізують ці норми. За її словами, з початку роботи Порядку щодо встановлення квоти для прийому на роботу інвалідів в Центрах зайнятості було проведено 118 семінарів з роботодавцями, де обговорювалося це питання. 1650 підприємств і організацій з чисельністю працівників понад 30 осіб взяли в них участь. «Сформовано банк резюме осіб, в тому числі з обмеженими фізичними можливостями, які звернулися до Центру зайнятості в пошуках роботи. Інформація про професійно-кваліфікаційний склад осіб, які шукають роботу, є і на офіційному сайті Республіканського центру зайнятості », – сказала Тамара Козенко. З початку року в Центри зайнятості звернулися в пошуках роботи 1122 особи з інвалідністю (жінки – 35,4% і молодь до 35 років – 31,8%). За сприяння центрів зайнятості на постійні робочі місця було працевлаштовано 481 особу з обмеженими фізичними можливостями.
