Підсумковий огляд соціально-гуманітарної ситуації, яка склалася на території Донецької Народної Республіки внаслідок військових дій з 7 по 13 жовтня 2017 року

В очах віддзеркалюється душа,

у  мові віддзеркалюється суспільство

Жюль Ренар

13 жовтня 2017 року на Україні набуває чинність закон «Про внесення змін в деякі закони України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». Документ був підписаний Петром Порошенком 6 червня 2017 року. Закон був опублікований в офіційному виданні Верховної Ради «Голос України» 13 червня. 16 березня 2017 року Верховна Рада ухвалила законопроект щодо введення мовних квот для телевізійного ефіру.  Але вже потім проти цього нововведення адміністрації Порошенка виступила навіть Угорська спільнота Закарпаття, зібравши 64 тисячі підписів під зверненням до президента з проханням скасувати квоти. Ще півроку тому угорці просили не ухвалювати закон про мовні квоти, який істотно звужує права нацменшин на Україні. Почесний президент Спільноти угорців України Михайло Товт заявив, що  такі законопроекти провокують мовний розбрат, розкол у країні, міжетнічну ворожнечу та протистояння.

Згідно з документом у загальному щотижневому обсязі мовлення телерадіоорганізацій, які здійснюють ефірне чи багатоканальне (цифрове) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, передачі, фільми та новини,  виконані державною мовою, мають становити не менше 75% загальної тривалості передачі та фільмів у кожному з проміжків часу між 7:00 і 18:00, а також між 18:00 і 22:00. Мова йде про інформаційно-аналітичні та розважальні передачі. Передачі в ефірі вважаються українськими, за умови що ведучі розмовляли державною мовою, це означає, що гості студії можуть розмовляти будь-якою мовою, проте використання субтитрів у разі використання іноземної мови є обов’язковим.

Фільми та передачі, створені до 1 серпня 1991 року, можна не перекладати, проте субтитровий супровід є обов’язковим. Проте, якщо фільм часів СРСР був створений в оригіналі не російською мовою, його треба озвучувати або дублювати українською.

У фільмах допускається 10% загальної тривалості усіх реплік іноземної мови, але у супроводі субтитрів.

Згідно з законом, у передачі або фільму, виконаних державною мовою, допускається використання інших мов без дублювання у таких випадках:

– у репортажі з місця події, окрім мови репортерів;

– у виступах, інтерв’ю, коментарях, поясненнях, запитаннях гостей передачі та в окремих репліках ведучих в обсязі, обумовленому творчим задумом передачі;

– у піснях, які є частиною передачі немузичного жанру або фільму, та використані у ній лише як звуковий супровід;

– у музичних кліпах, які містять тестовий супровід;

– у будь-яких творах, виступах, виконаннях та под.. мовою корінних народів України.

Телерадіокампанії, які відповідно до ліцензії здійснюють мовлення мовою корінних народів України, незалежно від категорій мовлення забезпечують загальний тижневий обсяг мовлення державною мовою або мовою корінних народів в обсязі не менш ніж 75%, при цьому не менш ніж 30% – державною.

На відміну від української держави, в Донецькій Народній Республіці на вищому законодавчому рівні закріплена двомовність, обмеження прав нацменшин у використанні рідної мови у всіх сферах суспільного життя є неприпустимим. Стаття 19 Конституції Республіки говорить, що кожна людина має право на використання рідної мови, на вільний вибір мови спілкування, виховання, навчання та творчості.  Стаття 22 гарантує свободу масової інформації та забороняє її цензуру. А стаття 37 регламентує створення та забезпечення в Донецькій Народній Республіці рівних умов для збереження та розвитку культури всіх народів, що проживають на цій території.

З метою забезпечення державного захисту прав та свобод громадян, з метою попередження будь-яких форм дискримінації щодо реалізації своїх прав та свобод в Донецькій Народній Республіці була заснована посада Уповноваженого з прав людини.

Громадяни можуть оформити звернення до омбудсмена будь-якими зручними для них способами, так більшу частку як і раніше займають усні звернення, які надходять під час особистої зустрічі з Уповноваженим, а також керівниками Апарату, під час звернення до відділу по роботі із зверненнями громадян Апарату Уповноваженого, за телефонами «гарячої лінії», за допомогою  веб-приймальні сайту омбудсмена. Також є можливість звернутися із письмовою скаргою, яку можна подати як особисто, так і електронною поштою. З початку 2017 року в адресу Головного правозахисника Республіки надійшло 4718 звернень. За період роботи з 7 по 13 жовтня 2017 року 19 осіб відвідали особистий прийом Уповноваженого, 33 заяви були прийняти відділом по роботі із зверненнями громадян, 27 дзвінків поступили за телефонами «гарячої лінії».

На електронну пошту Апарату Уповноваженого було надіслано 19 електронних звернень, 13 письмових звернень було прийнято до розгляду, 7 – розглянуто із звернень, які надійшли раніше. 18 громадян Республіки отримали юридичну консультацію.

Всі звернення, які надійшли до Апарату Уповноваженого, можна поділити на 4 категорії: порушення у сфері кримінального права – 268 звернень, порушення у сфері цивільного права – 527 звернень, адміністративно-правові порушення  стосовно громадян ДНР – 2 звернення, проблеми соціального та гуманітарного характеру – 3921 звернення (Діаграма 1)

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян, які надійшли до Апарату Уповноваженного з прав людини в ДНР станом на 13.10.2017

Зі всієї вхідної кореспонденції, яка надходить на адресу Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці, найбільш актуальною є та, що пов’язана з питаннями реалізації соціальних прав громадян та порушенням цих прав. До цього переліку належать питання: щодо виплати пенсій та соціальної допомоги – 563 звернення; надання житла для тимчасового проживання – 469 звернень; порядок звернення та оформлення документів у разі руйнування житла – 111 звернень;  отримання гуманітарної допомоги – 169 звернень; працевлаштування – 155 звернень; оформлювання документів та виїзду на територію інших держав – 11 звернень; пошук зниклих безвісті – 175 звернень; втрата документів, які засвідчують особу – 315 звернень; житлово-комунальні питання – 211 звернень; отримання тимчасової реєстрації – 208 звернень; інші питання соціально-гуманітарного характеру – 1534 звернень (Діаграма 2)

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян соціального і гуманітарного характеру, які надійшли до Апарату Уповноваженого з прав людини в ДНР станом на 13.10.2017, одиниць

За територіальною приналежністю найбільша кількість скарг та звернень традиційно надходить з м.Донецька (Діаграма 3).

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян, які надійшли до Апарату Уповноваженого з прав людини в ДНР станом  на 13.10.2017

1. Статистика та аналіз зруйнованих об’єктів інфраструктури

Цілеспрямовані обстріли українських силовиків, які призводять до руйнування приватної власності та об’єктів інфраструктури, – це є повсякденна реальність прифронтових районів Донецької Народної Республіки.

Станом на 28 вересня 2017 року внаслідок воєнних дій у регіоні було частково пошкоджено (зруйновано) більш ніж 11413 об’єктів інфраструктури.

В м. Донецьк зруйновано більш ніж  6845 об’єктів, в м. Дебальцеве – 268 од., в м. Горлівка – 528 од., в м. Докучаєвськ – 91 од., в м. Єнакієве – 312 од., в м. Жданівка – 91 од., в м. Кіровське – 75 од., в м. Макіївка – 1113 об’єктів, в м. Сніжне – 56 од., в м. Торез – 122 од., в м. Харцизьк – 750 од., в м. Шахтарськ – 75 од., в м. Ясинувата – 582 од., в Амвросієвському районі – 278 од., у Волновахському районі – 3 од., у Марьїнському районі – 24 од., у Новоазовському районі – 17 од., у Старобешевському районі – 57 од., у Тельмановському районі – 93 од., в Шахтарському районі – 33 од..

У розрізі галузей зруйновано:

– 6247 житлових будинків;

– 770 ліній електропередач та пунктів розподілу електроенергії;

– 176 об’єктів теплопостачання;

– 52 об’єкти водопостачання;

– 2669 об’єктів газопостачання;

– 14 об’єктів у сфері водовідведення та каналізаційного господарства;

– 102 об’єкти охорони здоров’я;

– 519 об’єктів загальноосвітніх навчальних закладів (школи та дитячі садки);

– 59 об’єктів професійно-технічних навчальних закладів;

– 62 об’єкти вищих навчальних закладів;

– 26 об’єктів у сфері фізичної культури та спорту;

– 55 об’єктів закладів культури;

– 241 об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури;

– 63 об’єкти промислового виробництва;

– 89 об’єктів торгівельних підприємств;

– 269 об’єктів інших сфер.

Згідно із офіційними даними станом на 28 вересня 2017 року в Донецькій Народній Республіці з  2836 од. пошкоджених держаної та комунальної форм власності об’єктів відновлено – 642 од., 2194 од. – потребують відновлення.

2. Облік смертності, поранень, отриманих цивільним населенням та військовослужбовцями внаслідок бойових дій на території Донецької Народної Республіки

Протягом тижня кількість ушкоджень громадян внаслідок власної безпечності переважила кількість травм, отриманих в результаті бойових дій.  На жаль, не лише відгомін війни у вигляді нерозірваних боєприпасів нагадує про себе. Частіше звичайна цікавість переважує інстинкт самозбереження, і люди страждають через власну легковажність.

Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці майже щоденно фіксує посягання української сторони на базові права жителів Донбасу: право на життя, не безпеку особи, право на недоторканність житла.

Так, 7 жовтня осколкове наскрізне поранення отримав військовослужбовець Республіки 1995 року народження.

9 жовтня в м. Єнакієве під час збору врожаю в саду внаслідок вибуху невідомого пристрою цивільна мешканка 1965 року народження отримала множинні осколкові поранення обличчя, правого ока, грудної клітини, передньої черевної стінки, правого стегна.

10 жовтня в м. Докучаєвськ внаслідок необережного поводження з гранатою множинні осколкові поранення обох гомілок, контузію, осколкове поранення лівого вуха, стану середньої важкості отримав підліток 2001 року народження.

11 жовтня в Київському районі м. Донецьк внаслідок необережного поводження з гранатою множинні рвані рани лівої кисті отримав цивільний мешканець 1976 року народження.

З 6 по 12 жовтня 2017 року на території Донецької Народної Республіки поранення внаслідок збройної агресії з боку України, а також необережного поводження із вибухонебезпечними предметами отримали 4 людини, з них 1 військовослужбовець Республіки, 1 цивільний мешканець, 1 цивільна мешканка та підліток 16 років.

З 1 січня по 12 жовтня 2017 року на території Донецької Народної Республіки поранення різного ступеня важкості отримали 514 осіб, серед яких 305 військовослужбовців Республіки та 209 цивільних мешканців, у тому числі 12 дітей у віці до 18 років.

З 6 по 12 жовтня 2017 року на території Донецької Народної Республіки загинули 3 людини, серед яких 2 військовослужбовця Республіки та 1 цивільний, який помер внаслідок артилерійського обстрілу українською стороною селища Зайцеве.

З 1 січня по 12 жовтня 2017 року на території Донецької Народної Республіки загинули 235 осіб, серед яких 207 військовослужбовців та 28 цивільних мешканців, у тому числі дитина віком до 18 років.

Уточнюємо, що з початку збройного конфлікту в Донецькій Народній Республіці  загинули 4524 людини, серед яких 605 жінок та 3919 чоловіків, у тому числі  75 дітей віком до 18 років.

До Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці продовжує надходити офіційна підтверджена інформація стосовно осіб, які отримали поранення та ушкодження з початку конфлікту.

3. Облік полонених та зниклих без вісті військовослужбовців та цивільного населення

Перемовини стосовно повернення військовополонених – дуже важлива частина мирного урегулювання будь-яких військових дій. Донецька Народна Республіка всіма силами прагне до мирного вирішення конфлікту, тому докладає максимум зусиль, тільки би наші громадяни скоріше повернулися додому з українського полону.

Згідно з пунктом 6 Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод визволення утриманих осіб та їх обмін повинні проходити з дотриманням принципу «всіх на всіх». Звільнення незаконно утриманих українською стороною осіб є пріоритетним напрямком Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці та його Апарату. Окрім щоденної роботи із списками утриманих осіб та спілкування з їх рідними, реалізується взаємодія з міжнародними правозахисними організаціями та їх представниками.

Протягом тижня до Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці не надходило заяв про затримання.

Згідно з оперативними даними станом на 13.10.2017 українською стороною утримуються 464 осіб, в тому числі:

– 255 осіб, місцезнаходження яких на українській території підтверджено. Так, було з’ясовано, що дві людини були раніше звільнені, тому необхідність в обміні відсутня, 1 людина, стосовно якої був винесений виправдальний вирок, 1 людина була звільнена внаслідок відбуття терміну покарання. Була отримана інформація від родичів отриманої особи, термін ув’язнення якої спливає, про відсутність необхідності у її обміні. Так, зі списку було видалено 5 осіб.

– 209 осіб, інформація стосовно яких відсутня або уточнюється українською стороною.

Протягом тижня до Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці надійшла одна заява про зникнення без вісті. Так, цивільний мешканець 1991 року народження у грудні 2016 року прямував до Слов’янська, проте його зв’язок із рідними обірвався.

Станом на 13 жовтня 2017 року у списку осіб, зниклих без вісті, нараховується 514 людей, можливо, вони також знаходяться в українському полоні.

4. Облік вимушено переміщених осіб

Рішення української влади провести на Донбасі так звану «антитерористичну операцію» обірвало життя тисяч мирних мешканців, зламало тисячі доль, позбавило соціальних благ самих жителів Донбасу, яких вона нібито прагнула захищати. Відтепер вони змушені поневірятися, позбавлені житла, роботи, звичного кола знайомих і друзів, отримавши статус «вимушено переміщених осіб». Рятуючись від артилерійських обстрілів, які руйнували міста, люди їхали, взявши з собою тільки речі першої необхідності, в надії швидко повернутися додому. На жаль, вони до сих пір не можуть цього зробити: військові дії надалі тривають, тому людям доводиться пристосовуватися до нових умов.

На території України переселенцям доводиться розраховувати тільки на свої сили. З огляду на непідйомні ціни на нерухомість і оренду житла, деякі ВПО оселилися в гуртожитках. Однак, навіть там, далеко від військових дій, вони не можуть відчувати себе в безпеці. Є випадки, коли з незрозумілих причин адміністрації гуртожитків чинять тиск на ВПО, змушуючи їх покинути тимчасове приміщення. Вдаються навіть до таких методів як відключення електрики, води і опалення, незважаючи на те, що в будівлі проживають сім’ї з дітьми, інваліди та пенсіонери.

Виселення ВПО з гуртожитків цілком безпідставно, такі дії не мають ніякої юридичної основи і є протизаконними.

Слід зазначити, що уряд України регулярно отримує грошову допомогу від урядів США і ЄС для вирішення проблем переселенців, на проведення реформ, спрямованих на поліпшення ситуації в країні. З огляду на обсяги реальної допомоги від держави, такі кошти витрачаються не за цільовим призначенням.

У Донецькій Народній Республіці були створені пункти тимчасового розміщення (ПТР), де будь-який громадянин може отримати тимчасове житло, якщо він цього потребує. На сьогоднішній день в ПТР АУПЛ проживає 1186 вимушених переселенців, у тому числі 234 неповнолітніх дитини. З початку військового конфлікту було видано 5217 направлення на поселення в ПТР АУПЛ. З них – 323 в 2017 році. Всі ПТР АУПЛ знаходяться під пильною увагою Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці. Співробітники Апарату здійснюють щотижневий моніторинг ПТР з метою своєчасного реагування на різні потреби мешканців. Апарат робить все можливе, щоб поліпшити соціально-побутові умови громадян, які проживають в ПТР.

В період роботи Апарату з 7 по 13 жовтня 2017 року, з питань щодо вимушених переселенців звернулося 30 осіб, двом з яких було видано направлення на поселення в ПТР АУПЛ у м. Донецьк.

Наразі є тисяча триста шістдесят два вільних місця для поселення вимушених тимчасових переселенців. З них: у пунктах тимчасового розміщення по всій території Донецької Народної Республіки (включаючи ПТР Апарату омбудсмена) – 1362 місця; місць в ПТР Апарату Уповноваженого – 482.

Нагадаємо, що з початку військового конфлікту вимушеними тимчасовими переселенцями у Донбасі зареєстровано 7798 осіб, у тому числі 2016 дітей віком до 18 років. На території Республіки відкрито 64 пункти тимчасового розміщення. З них 56 функціонують, 8 залишаються у резерві. В зазначених ПТР перебувають 2808 мешканців, в тому числі 548 неповнолітніх дітей, 4990 осіб проживає у житловому фонді ДНР, у тому числі 468 дітей віком до 18 років.

5. Працевлаштування громадян Донецької Народної Республіки

У сфері працевлаштування головним органом відповідальності за забезпечення населення робочими місцями є Республіканський центр зайнятості. Керівники організації Республіканського центру зайнятості розповіли населенню про послуги центру зайнятості, які включають в себе:

• Інформаційно-консультаційні послуги, у тому числі в рамках профорієнтаційної роботи (індивідуальні та групові консультації, семінари для осіб, які шукають роботу, робота гарячої телефонної лінії для населення);
• Пошук відповідної роботи з бази даних про вакансії особам, які шукають роботу, та звернулися до центрів зайнятості, у тому числі інвалідам – ​​на робочі місця, встановлені за рахунок квоти для прийому на роботу інвалідів;
• Організація оплачуваних робіт тимчасового характеру;
• Організація професійного навчання осіб, які шукають роботу, які потребують професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;
• Організація навчальних семінарів з метою отримання додаткових навичок роботи на базі Донецького центру професійно-технічної освіти.

В рамках дотримання норм трудового законодавства за дев’ять місяців 2017 року центрами зайнятості Республіки було зареєстровано 15 тис. трудових договорів, укладених фізичними особами та фізичними особами-підприємцями з найманими працівниками, загальна кількість діючих договорів наразі становить 31 тис.

За даними центру, станом на 11 жовтня 2017 року в єдиній базі даних центрів зайнятості було 34,3 тис. вакансій. Станом на 6 жовтня 2017 року на обліку в центрах зайнятості Республіки перебувало 44,2 тис. осіб, які шукають роботу, з них: працевлаштовано – 35,9 тис. осіб, у тому числі на постійну роботу – 19,3 тис. осіб, на роботи тимчасового характеру – 16,6 тис. осіб.

Донецьким центром професійно-технічної освіти Республіканського центру зайнятості постійно проводяться безкоштовні семінари для населення для отримання практичних навичок: роботи на персональних комп’ютерах; техніки і механізації торговельних розрахунків (робота на касових апаратах); роботи в програмі «1С: Бухгалтерія 8.2.»; основ підприємницької діяльності; обробки і художнього оформлення текстильних і швейних виробів та ін. З початку 2017 року у таких семінарах взяли участь 333 людини.