Підсумковий огляд соціально-гуманітарної ситуації, яка склалася на території Донецької Народної Республіки внаслідок військових дій з 6 по 12 липня 2019 року

Для забезпечення дотримання прав і свобод людини в умовах збройного конфлікту важливим є об’єктивне висвітлення подій. Українська сторона в рамках військово-політичного протистояння на території Донбасу веде активну боротьбу, спрямовану на інформаційне домінування і приховування фактів порушень міжнародного права.

Останнім часом спостерігається негативна тенденція цілеспрямованих нападів на співробітників засобів масової інформації з боку збройних формувань України. Так 27 червня знімальні групи інформаційних агентств «News Front» і «РІА Новини» потрапили під обстріл в селищі міського типу Олександрівка, коли фіксували наслідки попереднього артнальоту. В аналогічній ситуації в селищі шахти Трудовська міста Донецька 2 липня опинилися співробітники телеканалу «Росія», інформаційного агентства «News Front», а також американський журналіст Патрік Ланкастер. 7 липня під обстріл в селі Коминтернове Новоазовського району потрапила знімальна група телеканалу «Зірка». За вказаними епізодами Генеральною прокуратурою Донецької Народної Республіки і Слідчим комітетом Російської Федерації було порушено відповідні кримінальні справи.

Згідно з нормами міжнародного права журналісти мають ту ж ступінь захисту, що і мирні жителі, а значить, дії збройних формувань України є порушенням частини 2 статті 13 Додаткового протоколу II до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв неміжнародних збройних конфліктів, і кваліфікуються як застосування заборонених методів ведення військових дій.

Правопорушення щодо представників засобів масової інформації відбуваються українською стороною не лише в зоні бойових дій. Управління Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини в своїх щоквартальних доповідях про ситуацію з правами людини в Україні регулярно фіксує порушення свободи думок і їх вираження, а також свободи засобів масової інформації. Так, в доповіді за період з 16.02.2019 по 15.05.2019 УВКПЛ висловило стурбованість випадками втручання в роботу співробітників засобів масової інформації, фізичними нападами і залякуванням з боку цілої низки суб’єктів, в тому числі радикальних груп і органів державної влади України.

УВКПЛ були задокументовані конкретні факти таких порушень, а також вказано на відсутність належної реакції правоохоронних органів. «Зокрема, в досудових розслідуваннях і судових провадженнях, відкритих за фактами нападів на осіб, які реалізують свої цивільні свободи, спостерігалися затримки і неналежна кваліфікація звинувачень», – зазначено в доповіді.

В ході 41-ї регулярної сесії Ради ООН з прав людини 10 липня заступник Верховного Комісара ООН з прав людини Кейт Гілмор в своїй заяві про ситуацію в Україні висловила стурбованість «втручанням в діяльність співробітників ЗМІ, включаючи фізичні напади і акти залякування, загибель 20 червня відомого журналіста, який займався журналістськими розслідуваннями». Йдеться про Вадима Комарова, який готував матеріали про корупцію і розкрадання коштів в Черкасах.

До цього ж, випадки нападів на журналістів і фізичної розправи над ними в Україні мають далеко не поодинокий характер. Серед них такі резонансні інциденти, як вбивство Олеся Бузини, Павла Шеремета і інші. Зазначені факти в переважній більшості випадків не отримують належного розслідування, а винні не встановлюються або не несуть відповідного покарання.

Тиску з боку української влади піддаються не тільки окремі журналісти, а й засоби масової інформації. Так, наприклад, 11 липня до міжнародних правозахисних організацій звернувся інформаційно-новинний телеканал «NewsOne» «через тиск української влади в особі агресивно налаштованих радикалів, а також постійні погрози на адресу журналістів і співробітників».

Стаття 34 Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, а також на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Однак фактичний стан справ свідчить про те, що переслідуванням, тиску і нападам піддаються як особи у зв’язку із здійснюваною ними професійною діяльністю, так і пересічні громадяни, причому не тільки через їхні дії, але навіть через їхню позицію, якщо та йде врозріз з офіційною ідеологією чинного в Україні режиму.

Так, проти жителів Донбасу, які висловили свою незгоду з державним переворотом, який стався в 2014 році, була розв’язана збройна агресія. В ході конфлікту українська сторона неодноразово грубо порушувала вимоги і норми міжнародного гуманітарного права, застосовуючи заборонені методи і засоби ведення військових дій. «Наполегливо закликаю міжнародні правозахисні організації дати належну правову оцінку діям української влади, які є неприпустимими в цивілізованому світі і призводять до нового витку ескалації насильства», – заявила 11 липня Уповноважений з прав людини в Донецькій Народної Республіці Дар’я Морозова.

У своїй діяльності Уповноважений з прав людини в Донецькій Народній Республіці стоїть на сторожі конституційних прав і свобод людини, забезпечує їхній захист і контроль дотримання.

У випадках, пов’язаних із порушенням або необхідністю відновлення прав, для отримання юридичних роз’яснень, в тому числі порядку оскарження дій (бездіяльності) державних органів та посадових осіб, громадяни можуть оформити звернення до Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці зручним для них способом.

Так, велику частку як і раніше становлять усні звернення, які надходять під час особистої зустрічі з Уповноваженим, а також з представниками Апарату. Крім того, звернення надходять за телефонами «гарячої лінії», за допомогою веб-приймальні сайту Уповноваженого. Є можливість звернутися із письмовою скаргою, яку можна подати як особисто, так і електронною поштою.

10 липня представники керівництва Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці здійснили черговий виїзний прийом громадян, який відбувся в адміністрації міста Ясинувата.

За сприянням у відновленні порушених прав та для отримання юридичних консультацій до правозахисника звернулися 11 людей. В ході виїзного прийому були порушені питання, що стосуються невиплати пенсії, розміщення через руйнування житла, зміни місця реєстрації дитини у зв’язку з поліпшенням житлових умов, незгоди з діями співробітників правоохоронних органів, встановлення правових підстав затримання особи, а також документування паспортом громадянина Донецької Народної Республіки.

З усіх питань представник Уповноваженого надав детальні роз’яснення норм чинного законодавства. Крім того, прийняті три письмових звернення, щодо яких Уповноважений з прав людини в Донецькій Народній Республіці проводитиме додатковий розгляд в рамках компетенції.

З початку 2019 року до Головного правозахисника Республіки надійшли 3639 звернень. За період роботи з 6 по 12 липня 2019 року, 7 осіб відвідали особистий прийом Уповноваженого, 52 особам була надана консультація відділом по роботі зі зверненнями громадян, прийнято 4 письмових звернення; 5 консультацій проведено робочою групою по рішенню соціальних проблем внутрішніх тимчасових переселенців; 11 осіб отримали юридичну консультацію, та 11 консультацій – виїзний прийом. 62 дзвінка поступили за телефонами «гарячої лінії».

На електронну пошту Апарату Уповноваженого надійшли 9 електронних звернень, 27 письмових звернень було прийнято до розгляду, 10 – розглянуто зі звернень, які надійшли раніше.

Всі звернення, які надійшли до Апарату Уповноваженого, можна поділити на 9 категорій: питання, що стосуються сфери кримінального права – 312 звернень; питання, що стосуються сфери цивільного права – 384 звернення; питання, що стосуються сфери адміністративно-правових відносин – 46 звернень; скарги на дії (бездіяльність) судової влади – 125 звернень; скарги на дії (бездіяльність) правоохоронних органів і військовослужбовців – 213 звернень; скарги на дії (бездіяльність) посадових осіб органів виконавчої влади – 155 звернень; питання соціального, гуманітарного і економічного характеру – 1413 звернень; питання, пов’язані з військово-політичною ситуацією в Республіці – 694 звернення; інші питання – 297 звернень (Діаграма 1).

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян, які надійшли до Апарату Уповноваженного з прав людини в ДНР станом на 12.07.2019

Зі всієї вхідної кореспонденції, яка надходить на адресу Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці, найбільш актуальною є та, що пов’язана з питаннями реалізації соціальних прав громадян та порушенням цих прав. До цього переліку належать питання пенсійного, соціального забезпечення, пільги по інвалідності, гуманітарної допомоги – 460 звернень; транспорт, зв’язок, права споживачів – 47 звернень; питання житлового законодавства, права споживачів ЖКГ-послуг – 255 звернень; питання міграційного законодавства – 404 звернення; питання трудового законодавства – 121 звернення; питання охорони здоров’я – 115 звернень; питання освіти, культури і спорту – 11 звернень (Діаграма 2).

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян соціального і гуманітарного характеру, які надійшли до Апарату Уповноваженого з прав людини в ДНР станом на 12.07.2019, одиниць

За територіальною приналежністю найбільша кількість скарг та звернень традиційно надходить з м.Донецька (Діаграма 3).

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян, які надійшли до Апарату Уповноваженого з прав людини в ДНР станом  на 12.07.2019

1. Облік смертності, поранень, отриманих цивільним населенням та військовослужбовцями внаслідок бойових дій на території Донецької Народної Республіки

Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці фіксує порушення українською стороною базових прав жителів Донбасу: право на життя, на безпеку особистості, право на недоторканність житла.

5 липня в результаті бойових дій поблизу Ясинуватої мінно-вибухову травму, сліпе осколкове поранення обличчя отримав військовослужбовець Республіки 1974 р.н.

В результаті бойових дій в Новоазовському районі сліпе осколкове поранення отримав військовослужбовець 1997 р.н.

6 липня о результаті обстрілу Контрольно-пропускного пункту Майорськ наскрізне кульове поранення м’яких тканин правої гомілки отримала цивільна жінка 1980 р.н.

В результаті обстрілу сел. Бессарабка м.Горлівки осколкове поранення нижньої третини правого передпліччя отримав цивільний чоловік 1974 р.н.

11 липня в результаті бойових дій в Новоазовському районі мінно-вибухову травму, множинні осколкові поранення нижніх кінцівок отримав військовослужбовець Республіки 1990 р.н.

З 5 по 11 липня 2019 року на території Донецької Народної Республіки поранення в результаті збройної агресії з боку України отримали 5 осіб, з яких 3 військовослужбовця Республіки, 1 цивільна жінка та 1 цивільний чоловік.

З 5 по 11 липня 2019 року на території Донецької Народної Республіки загинули 5 людей, серед яких  1 цивільна жінка, яка загинула під час обстрілу  м. Горлівки, та 4 військовослужбовця Республіки.

З 1 січня по 11 липня 2019 року на території Донецької Народної Республіки в результаті збройної агресії з боку України загинули 108 осіб, з яких 102 військовослужбовця Республіки, 3 цивільні жінки і 3 цивільних чоловіка.

Уточнюємо, що з початку збройного конфлікту в Донецькій Народній Республіці  загинули 4837 осіб, у тому числі  81 дитина.

До Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці продовжує надходити офіційна підтверджена інформація стосовно осіб, які отримали поранення та ушкодження з початку конфлікту. 

2. Облік полонених та зниклих без вісті військовослужбовців та цивільного населення

Протягом тижня до Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці не надходило заяв про затримання.

За оперативними даними станом на 12.07.2019 українською стороною утримується 249 осіб, в тому числі:

– 101 особа, місцезнаходження яких на українській території підтверджено. Була отримана інформація щодо звільнення 1 людини;

– 148 осіб, інформація стосовно яких відсутня або уточнюється українською стороною.

Цього тижня до Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці на надходило заяв про зникнення безвісти.

 Станом на 12 липня 2019 року у списку осіб, зниклих безвісти, значиться 461 людина. Можливо, вони також в українському полоні.

3. Облік переміщених осіб і громадян, що постраждали

Під час збройного конфлікту найбільше за все страждає мирне населення, що проживає в зоні ведення бойових дій і на лінії зіткнення сторін. З метою захисту права людини на життя і безпеку особистості, а також надання допомоги постраждалим в результаті збройної агресії з боку України, в Донецькій Народній Республіці були створені соціальні об’єкти (гуртожитки, профілакторії, санаторії).

З початку військового конфлікту було видано 5380 направлень на поселення в соціальні об’єкти (гуртожитки, профілакторії, пансіонати та ін.). З них – 137 в 2018 році. У зв’язку з набуттям чинності Розпорядження Голови Донецької Народної Республіки № 137 від 24.04.2018 року, поселенням постраждалих громадян займаються Територіальні комісії міст \ районів, соціальні об’єкти, які раніше перебували під патронатом АУПЛ, курирують зазначені комісії.

В період роботи Апарату з 6 по 12 липня 2019 року, з питань щодо осіб, які постраждали в результаті військового конфлікту, звернулися 5 осіб. Наразі є 1077 вільних місць для поселення громадян, постраждалих в результаті військового конфлікту. З початку військового конфлікту на території Донецької Народної Республіки 7052 особи є громадянами, які постраждали в результаті військового конфлікту, у тому числі 1738 дітей віком до 18 років. На території Республіки відкрито 77 соціальних об’єктів (гуртожитки, профілакторії, санаторії та ін.). З них 54 функціонують, 23 залишаються у резерві. В соціальних об’єктах (гуртожитках, профілакторіях, санаторіях та ін.) ДНР перебуває 2351 особа, в тому числі 442 дитини, 4701 особа проживають у житловому фонді ДНР, у тому числі 1296 дітей віком до 18 років.