Правовий лiкбез

 

 

Правовий лiкбез – відповіді на питання

 

Роз'яснення Уповноваженого про порядок отримання пенсії інвалідами по зору

У Донецькій Народній Республіці приділяється велика увага підтримці соціально незахищених верств населення, в тому числі осіб з обмеженими можливостями здоров’я, які за законодавством ДНР мають право на отримання пенсій.

В даний час на території Республіки проживають 2695 інвалідів по зору, з них 1385 – I групи, а 1310 – II групи, які стикаються з проблемою проставлення власноручного підпису на різних видах документів, а зокрема на документах, що підтверджують отримання соціальної виплати – пенсії. Більшість осіб з обмеженими можливостями здоров’я не можуть самостійно засвідчити факт отримання грошових виплат.

У зв’язку з цим Уповноважений з прав людини в Донецькій Народній Республіці роз’яснює, що відповідно до Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальної допомоги національним оператором поштового зв’язку, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.2009 № 464/156, а також постановою Пенсійного фонду України від 28.04.2009 (що тимчасово діє на території Донецької Народної Республіки) в разі неможливості одержувачем пенсії поставити власноручний підпис у відомості на виплату пенсії у зв’язку з особливостями стану свого здоров’я, зазначений суб’єкт уповноважує іншу особу розписатися замість нього і в його присутності за отримання грошових виплат (але крім працівників лікувально-профілактичних закладів, органів Пенсійного фонду, органів праці та соціального захисту населення , працівників зв’язку). Разом з тим в графі «Підпис одержувача» вказується «За одержувача розписався …», після чого фіксуються відповідні дані особи, яка поставила свій підпис в виплатній відомості (прізвище та ініціали, місце реєстрації (проживання), серія і номер паспорту громадянської приналежності або іншого документу, що посвідчує особу).

Крім того, Законом Донецької Народної Республіки «Про нотаріат» від 21 грудня 2018 року № 08-IIНС передбачено право нотаріусів, посадових осіб консульських установ і уповноважених посадових осіб органів місцевого самоврядування Донецької Народної Республіки засвідчувати тотожність власноручного підпису інваліда по зору з факсимільним відтворенням його власноручного підпису (п. 21 ч. 1 ст. 43, п. 9 ч. 2 ст. 44, п. 12 ч. 1 ст. 45, ст. 94 вищевказаного Закону).

Таким чином, нотаріуси Донецької Народної Республіки посвідчують тотожність власноручного підпису інвалідів по зору з факсимільним відтворенням їх власноручного підпису в разі необхідності здійснення даною категорією осіб різних юридичних операцій.

Відзначимо, що в Донецькій Народній Республіці системою гарантованих державою правових заходів, що забезпечують інвалідам по зору умови для подолання, заміщення (компенсації) обмежень життєдіяльності, передбачена можливість отримувати пенсії, інші виплати, а також здійснювати різні юридичні операції. Тим часом механізм реалізації прав і свобод зазначеної категорії громадян, зважаючи на особливості їх стану здоров’я, включає в себе додаткові заходи безпеки, що дозволяють виключити можливість зловживання їхніми правами та свободами з боку інших осіб.

Роз'яснення Уповноваженого щодо порядку переведення засуджених на територію України

До Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці продовжують надходити звернення від осіб, засуджених до початку конфлікту, щодо переведення на територію України для подальшого відбування покарання.

Роз’яснюємо, що переведення засуджених здійснюється відповідно до Указу Голови Донецької Народної Республіки від 12.11.2015 № 424 «Про переведення засуджених, які перебувають в установах виконання покарань Донецької Народної Республіки і кримінальних матеріалів, що знаходяться в судах і слідчих органах Донецької Народної Республіки, на територію України».

Даний механізм був створений з метою забезпечення прав осіб, які були засуджені судами України та відбувають покарання у виправних установах ДНР. Більшість з них проживали і мають реєстрацію в областях, підконтрольних Україні. Крім того, родичі засуджених, які проживають за межами Республіки, не мають можливості регулярно відвідувати своїх рідних з об’єктивних причин (стану здоров’я, наявності малолітніх дітей і утриманців, збройного конфлікту, далекого транспортного сполучення і т.д.).

Не дивлячись на відсутність дзеркальності в передачі засуджених, Донецька Народна Республіка, слідуючи встановленій процедурі, готує списки осіб, які підлягають переміщенню. Формування зазначених списків здійснюється Державною службою виконання покарань Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки на підставі відповідних заяв від засуджених.

Звертаємо увагу, що Уповноважений, після надходження на його адресу відповідної інформації, організовує переведення засуджених і кримінальних матеріалів, що знаходяться в судах і слідчих органах ДНР, на територію України.

Відзначимо, що відповідно до чинного законодавства переведенню можуть підлягати громадяни:

1) засуджені судами України на території Донецької області до початку конфлікту;

2) які виявили бажання в подальшому відбувати призначене судом покарання на території, підконтрольній державі Україна;

3) направили відповідну заяву до ДСВП МЮ ДНР.

Роз'яснення Уповноваженого з прав людини в ДНР про порядок визнання особи безвісно відсутньою

У зв’язку з численними зверненнями громадян до громадської приймальні Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці з питання визнання особи безвісно відсутньою, роз’яснюємо, що відповідно до положень статті 43 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на території Донецької Народної Республіки), фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року за місцем її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Порядок визнання особи безвісно відсутньою встановлений ст. 246, 248, 249 Цивільно-процесуального кодексу України (в редакції, чинній на території Донецької Народної Республіки).

Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місце перебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Відповідно до положення ст. 26 Цивільного процесуального кодексу України у справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники та інші заінтересовані особи, їхні представники.

Коло осіб, яким надано право ініціювати процес визнання особи безвісно відсутньою, чітко не регламентоване.

У більшості випадків ініціаторами процесу виступають чоловік або дружина, батьки, діти відсутнього або інші особи, з якими безвісно відсутня особа перебувала в цивільних правовідносинах. Зацікавлена ​​особа визначається в залежності від цілей необхідності визнання особи безвісно відсутньою. В якості третьої особи можуть виступати органи РАЦСу, праці та соціального захисту населення і т. ін.

Звертаючись до суду з процесуальним документом про визнання особи безвісно відсутньою необхідно вказати:

– з якою метою заявнику необхідно визнати фізичну особу безвісно відсутньою;

– обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, що зникла безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її смерть від певного нещасного випадку.

Згідно п. 10 ч.1 ст. 4 Закону Донецької Народної Республіки від 20.03.2015

№ 26-IНС «Про судовий збір» подача заяви в суд оплачується судовим збором в розмірі 400 російських рублів.

Слід зазначити, що особі, яка подає заяву до суду, не потрібно додатково звертатися в інші компетентні органи. В силу положень ч.1 ст. 248 Цивільно-процесуального кодексу України суд перед початком слухання справи:

1) встановлює осіб (родичів, працівників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме;

2) робить запити до відповідних організацій за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме.

Наслідки визнання особи безвісно відсутньою

Після вступу в законну силу рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою, до справи береться нотаріус, відповідно до ч. 1 ст. 44 ГК України, за останнім місцем проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. Слід зауважити, що і суд перед розглядом справи вживає заходів з допомогою органів опіки і піклування про встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено (ч. 2 ст. 248 ЦПК України). А така опіка може бути встановлена ​​і до прийняття рішення суду за заявою до нотаріуса від зацікавленої особи або органу опіки та піклування, відповідно до ч. 2 ст. 44 ГК України.

За додатковими роз’ясненнями норм чинного законодавства громадяни мають право звернутися до громадської приймальні Уповноваженого з прав людини в ДНР, розташованої за адресою: Донецьк, бул. Пушкіна, 34, кабінет № 101.

Щодо застосування умовно-дострокового звільнення

Доброго дня! Судом мені відмовлено в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення. Через який час можна повторно звернутися до суду з аналогічним клопотанням, якщо при відмові залишалося 10 місяців?

Згідно положень ч.5 ст. 434 Кримінально-процесуального кодексу Донецької Народної Республіки від 24.08.2018 №240-IНС, якщо суд відмовляє в умовно-достроковому звільненні засудженого від покарання або заміні невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням, розгляд повторного подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п’яти років, може мати місце не раніше ніж за рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених – не раніше ніж за шість місяців. На жаль, у запитанні не вказано, за який злочин Ви були засуджені до позбавлення волі, а отже, Уповноважений не має змоги дати конкретні роз’яснення щодо Вашої ситуації.

Щодо скасування судового наказу

Доброго дня! У липні 2018 року суд ухвалив судовий наказ про стягнення з мене на користь ДП «Донецьктепломережа» заборгованості за теплопостачання. Про вищевказаний судовий наказ мені стало відомо тільки в січні 2019 року. На судовому засіданні я не був присутній, із зазначеним судовим рішенням не згоден. Яким чином можна його скасувати?


Судовий наказ – це особлива форма судового рішення, що видається судами на підставі заяви від стягувача. Розгляд зазначеної заяви проводиться без присутності боржника.

Статтями 95, 96 Цивільного процесуального кодексу України, що діє на території Донецької Народної Республіки в силу Постанови Ради Міністрів Донецької Народної Республіки від 02.06.2014 №9-1 «Про застосування Закону на території Донецької Народної Республіки в перехідний період» (зі змінами та доповненнями), передбачені підстави, за якими може бути виданий судовий наказ.

 Судовий наказ видається в наступних випадках:

  • заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
  • заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
  • заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
  • заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
  • заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набуло законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

Таким чином, стягнення заборгованості по комунальних платежах можливе в рамках наказового порядку з ухваленням судового наказу.

З метою захисту прав та інтересів боржника, з якого судовим наказом стягнуто суму заборгованості по комунальних платежах, передбачений наступний порядок оскарження і скасування судового наказу.

Боржник, який отримав судовий наказ про стягнення грошових коштів, має право подати заяву встановленої форми про його скасування протягом 10 днів з моменту його отримання. Днем отримання судового наказу вважається день фактичного отримання копії судового наказу або день проставлення відмітки в поштовому повідомленні про відмову боржником в отриманні копії судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою. Заява про скасування судового наказу подається до суду, який його ухвалив.

Заява про скасування судового наказу має бути розглянена суддею протягом 10 днів з моменту початку провадження.

З огляду на викладене вище, рекомендуємо Вам звернутися до суду, який ухвалив судовий наказ, із відповідною заявою про його скасування.

Звертаємо Вашу увагу на те, що скасування судового наказу не звільняє боржника від доведення факту відсутності заборгованості, оскільки стягувач в подальшому може звернутися до суду із позовом.

Щодо розшуку особи, яка зникла безвісти на території ДНР

Доброго дня! Я мешкаю в м. Білгород, РФ. Шукаю сина, який в березні 2016 року виїхав до Донецька і досі не виходить на зв’язок. Роз’ясніть куди звертатися за допомогою, аби знайти його?


Відповідно до чинного законодавства Донецької Народної Республіки здійснення заходів, пов’язаних із встановленням місцезнаходження безвісти зниклих осіб, покладено на правоохоронні органи, в тому числі на Міністерство внутрішніх справ Донецької Народної Республіки. Згідно ст. 12 Закону Донецької Народної Республіки від 07.08.2015 № 85-IНС поліція здійснює розшук осіб, зниклих безвісти; осіб, які втратили зв’язок з родичами. Таким чином, Вам необхідно звернутися із відповідною заявою до правоохоронних органів і надати всі необхідні для розшуку відомості (паспортні дані, опис зовнішності, особливі прикмети і т.ін.).

Крім того, Уповноваженим з прав людини в Донецькій Народній Республіці проводиться облік осіб, зниклих безвісти. З метою включення Вашого сина до списку осіб, розшукуваних в ДНР, як зниклих безвісти, Вам необхідно звернутися на гарячу лінію Уповноваженого (тел. + 38071-301-73-52).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону Донецької Народної Республіки від 20.02.2015 № 12-ІНС «Про судово-експертну діяльність», в державних судово-експертних установах проводиться низка криміналістичних експертиз, в тому числі молекулярно-генетична експертиза. Інформуємо, що зараз Республіканське бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я ДНР проводить дослідження по генотипуванню останків тіл невстановлених осіб та їхньої подальшої ідентифікації при наявності порівняльних зразків крові від прямих родичів розшукуваних осіб.

З огляду на вищевикладене, з метою виключення можливості того, що Ваш син знаходиться в списках невстановлених осіб, які загинули в результаті військових дій, Ви маєте право звернутися до Республіканського бюро судово-медичної експертизи ДНР, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Ілліча, 14, корпус №9 (телефон для довідок: + 38-099-229-30-90; + 38-071-326-15-93, з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 15:00). На офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я ДНР необхідно завантажити, роздрукувати та заповнити опитувальний лист, який в подальшому подається до Республіканського бюро судово-медичної експертизи ДНР.

Щодо надання допомоги особам, що опинилися у складних життєвих обставинах

“Доброго дня! Мою квартиру було пошкоджено в результаті бойових дій. Будинок, в якому розташована квартира, був включений до переліку об’єктів третього етапу відновлення багатоквартирних житлових будинків. Однак в даний час ремонтно-відновлювальні роботи тимчасово припинені. Зараз я не працюю через те, що перебуваю на лікуванні, одна виховую неповнолітню дочку. Роз’ясніть, будь ласка, куди я можу звернутися за допомогою у зв’язку з такою ситуацією.”


Повідомляємо, що на території Донецької Народної Республіки функціонує громадська організація «Фонд Єдиний Донбас», яка надає допомогу жителям Донбасу, які опинилися у складній життєвій ситуації.

Категорії осіб, які мають право на отримання матеріальної допомоги:

  1. Інваліди I і II груп;
  2. Самотні матері / батьки, вдови / вдівці з дітьми віком до 18 років;
  3. Сім’ї, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей;
  4. Сім’ї, які виховують дітей-інвалідів;
  5. Сім’ї опікунів, піклувальників, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, що виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
  6. Громадяни віком 65 років і більше;
  7. Громадяни віком 90 років і більше;
  8. Громадяни, які мають статус інваліда війни (крім осіб з числа членів ОУН і УПА).
  9. Вагітні, які перебувають на обліку в закладах охорони здоров’я;
  10. Діти віком до 3 років;
  11. Особи, що опинилися у складній життєвій ситуації (сукупність кількох категорій, наявність зруйнованого житла в результаті військових дій, наявність захворювання).

Жителі Донбасу, які опинилися у складній життєвій ситуації, і мають право на матеріальну допомогу, звертаються до громадської організації «Фонд Єдиний Донбас» із наступним пакетом документів:

– заяву встановленого зразка (можна завантажити на сайті http://gum-centr.su);

– копія документу, що посвідчує особу заявника;

– копія облікової картки платника податків / ідентифікаційного номера платника податків заявника та членів його сім’ї, які потребують надання матеріальної допомоги (за необхідності);

– Копії документів, що підтверджують викладені в заяві факти і докази.

Заявник може надати пакет документів в електронному вигляді (скановані заяву і документи) на електронну адресу [email protected] або через відділення ДП «Пошта Донбасу» в будь-якому відділенні.

Комісія Фонду розглядає окремо кожну заяву і колегіально приймає рішення про суму виплати або вид допомоги, тому в обов’язковому порядку в заяві необхідно вказати складність Вашої ситуації і підтвердити її наявність відповідними документами.

У разі виникнення проблем із заповненням бланка заяви для отримання зазначеного виду допомоги, Ви можете звернутися до громадської приймальні Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці, розташованої за адресою: м. Донецьк, бул. Пушкіна, 34, каб. №101, з 10:00 до 13:00 по буднях.

Щодо виконання рішення суду про встановлення порядку спілкування одного з батьків з дитиною

“Я маю неповнолітнього сина, після розлучення колишня дружина перешкоджала моєму спілкуванню з дитиною і я змушений був звернутися до суду. Однак рішення суду, яким встановлено порядок спілкування між мною і дитиною, не виконується матір’ю дитини. Куди в такому випадку звертатися, аби рішення суду було виконане? “


Згідно зі статтею 17 Тимчасового порядку про виконавче провадження Донецької Народної Республіки, затвердженого Постановою Ради Міністрів Донецької Народної Республіки від 31.05.2016 № 7-37 (далі-Порядок), примусове виконання рішень здійснюється Державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів. Безпосереднє здійснення функцій з примусового виконання рішень покладається на органи Державної виконавчої служби, які входять в систему органів Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки.

Виконання рішення суду про встановлення порядку спілкування одного з батьків з дитиною відноситься до категорії виконання рішення, за якими боржник зобов’язаний особисто виконати певні дії або утриматися від їх виконання.

Загальні умови виконання рішень зазначеної категорії визначені в статті 73 Порядку. Відповідно до названої норми після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, державний виконавець перевіряє виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф і встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до законодавства.

Таким чином, щодо питання примусового виконання зазначеного судового рішення Вам необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби за місцем проживання колишньої дружини. У разі невиконання вимог державного виконавця в рамках виконавчого провадження, боржник буде підданий вищевказаним санкціям.

Щодо отримання посвідки на постійне проживання на території Донецької Народної Республіки

“У мене немає документів, що посвідчують особу. Є тільки паспорт громадянина СРСР. Я зверталася до територіального відділення Міграційної служби МВС ДНР щодо питання оформлення паспорта громадянина Донецької Народної Республіки, проте мені відмовили. Працівники Міграційної служби це пояснюють тим, що я не підпадаю під категорію осіб, які мають право на отримання паспорта громадянина ДНР. Без документів я не можу влаштуватися на роботу і отримувати соціальну допомогу. Порадьте, будь ласка, варіанти вирішення моєї проблеми “.


У ситуації, що склалася, Ви маєте право оформити посвідку на постійне проживання на території Донецької Народної Республіки, яка є документом, що посвідчує особу та підтверджує право постійно проживати на території Донецької Народної Республіки, в тому числі отримувати соціальні виплати.

Порядок оформлення посвідки на постійне проживання регламентується Наказом МВС ДНР № 271. Для отримання зазначеного документа необхідно:

  1. Пройти процедуру встановлення особи відповідно до Наказу МВС ДНР № 182. Для проходження зазначеної процедури слід звернутися до органу МВС ДНР (місцеве відділення поліції). У поліції Вам буде запропоновано надати документи з фотографіями, які є в наявності. При відсутності документів, за якими може бути встановлена ​​особа, проводиться опитування родичів, сусідів чи інших осіб (не менше трьох). За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи. Процедура проводиться протягом місяця. У разі необхідності проведення додаткових перевірок строк продовжується до двох місяців.
  2. Звернутися до суду із позовною заявою про підтвердження факту проживання на території Донецької Народної Республіки станом на 07.04.2014.
  3. Після отримання довідки про встановлення особи і при наявності рішення суду (яке набрало законної сили) про підтвердження факту проживання на території Донецької Народної Республіки на 07.04.2014, слід звернутися до територіального відділення Міграційної служби МВС ДНР («паспортний стіл») із заявою про видачу посвідки на постійне проживання. До заяви необхідно додати:

1) довідку про встановлення особи і рішення суду (необхідні копії та оригінали);

2) чотири особисті фотографії в кольоровому виконанні розміром 35х45 мм з чітким зображенням обличчя в анфас без головного убору. Допускається надання фотографії із зображенням в головному уборі, що не приховує овал обличчя, для громадян, релігійні переконання яких не дозволяють показуватися перед сторонніми без головного убору. Для громадян, які постійно носять окуляри, обов’язково фотографування в окулярах без тонованих стекол;

3) документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів, або оригінал і копію документа про звільнення від таких платежів.

Рішення про видачу або про відмову у видачі посвідчення приймається в термін до двох місяців з дня прийняття заяви. У разі необхідності проведення додаткових перевірок строк продовжується до трьох місяців.

Щодо надання матеріальної допомоги в розмірі 1500 руб.

“Хто має право на надання матеріальної допомоги в розмірі 1500 руб.? Роз’ясніть будь ласка, які саме категорії громадян?”


Згідно з Розпорядженням Голови Донецької Народної Республіки від 09 грудня 2016 року № 211 «Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги у грошовому вираженні окремим категоріям громадян Донецької Народної Республіки» право на матеріальну допомогу в грошовому вираженні мають такі категорії громадян:

  • особи, які досягли пенсійного віку (чоловіки – 60 років, жінки – 55 років), які не мають права на пенсію, інваліди, які не отримують пенсію і перебувають на обліку в управліннях праці та соціального захисту населення;
  • пенсіонери, які отримують пенсію в мінімальному розмірі (з 01 січня 2017 року мінімальний розмір пенсійних виплат встановлений на рівні 2600 рублів);
  • сім’ї, що мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років. Якщо дитина навчається за денною формою навчання – до 23 років, за умови, що вона не має власної сім’ї;
  • особи, які опинилися у складній життєвій ситуації: особи, житло яких постраждало в результаті проведення бойових дій і не підлягає відновленню або вимагає капітального ремонту та на момент звернення не відновлене;
  • переміщені особи;
  • сім’ї загиблих захисників Донецької Народної Республіки;
  • особи, які отримали поранення в результаті проведення бойових дій на території Донецької Народної Республіки;
  • інші особи за рішенням Комісії.

Підставою для надання матеріальної допомоги є розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї за попередні шість місяців на кожного члена родини, який не повинен перевищувати п’яти тисяч двохсот рублів.

Заява про надання матеріальної допомоги приймається управліннями праці та соціального захисту населення, територіально розташованими за місцем реєстрації заявника, при наявності повного пакету необхідних документів, до якого входять:

  • копія паспорту або адресної довідки (з пред’явленням оригіналу);
  • копія довідки про присвоєння ІПН;
  • копії документів, що підтверджують статус заявника (з пред’явленням оригіналу);
  • декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням матеріальної допомоги в грошовому вираженні (заповнюється на підставі довідок про доходи);
  • довідка про склад сім’ї; копія трудової книжки (при наявності).

Для отримання матеріальної допомоги громадянам, які опинилися у складній життєвій ситуації необхідно додатково надати наступні документи:

  • документ про пошкодження житла;
  • акт обстеження матеріально-побутових умов проживання заявника;
  • копія медичного висновку ЛКК, МСЕК (при наявності);
  • документ, який підтверджує, що заявник належить до родини загиблого (померлого) захисника Донецької Народної Республіки;
  • інші документи / довідки, що підтверджують складну життєву ситуацію (на розсуд Комісії).

Зверніть увагу, що матеріальна допомога в розмірі 1500 руб. призначається один раз на три місяці з місяця звернення на родину, незалежно від кількості осіб в сім’ї, які мають право на таку допомогу.

Виплата грошової допомоги здійснюється через касу Центрального Республіканського Банку Донецької Народної Республіки і ДП «Пошта Донбасу».

Щодо отримання тривалого побачення у виправній установі

“Ми з чоловіком розлучені з 2013 року, але проживали спільно і виховуємо трьох спільних дітей. На даний момент мій чоловік засуджений і відбуває покарання у виправній колонії. Чи можу я отримувати з ним тривалі побачення?”


Згідно ч.1 ст.110 Кримінально-виконавчого Кодексу України (чинного на території Донецької Народної Республіки в силу Постанови Ради Міністрів Донецької Народної Республіки №9-1 від 02.06.2014), засуджені мають право на короткострокові побачення тривалістю до чотирьох годин і тривалі – до трьох діб. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника колонії. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, усиновителі, усиновлені, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, які проживали однією сім’єю, але не зареєстрували шлюб, за умови, що у них є спільні неповнолітні діти. Оплата послуг за користування кімнатами короткострокових і тривалих побачень здійснюється засудженими або їхніми родичами або іншими особами за рахунок власних коштів.

У зв’язку з тим, що у Вас з чоловіком є ​​спільні діти, Ви маєте право звернутися до адміністрації установи виконання покарання з відповідною заявою про надання тривалого побачення.

Щодо переміщення засуджених на територію України для відбування покарання

“Мій син був засуджений в 2013 році Дебальцевським міським судом Донецької області до восьми років позбавлення волі. Зараз він відбуває покарання в Торезькій виправній колонії. Я проживаю в місті Артемівську, через свій вік і стан здоров’я не маю можливості бачитися з ним. Дуже Вас прошу, допоможіть в переміщенні мого сина на територію України для подальшого відбування призначеного покарання”.


Порядок передачі засуджених, які виявили бажання відбувати покарання на території України, регламентований Указом Голови Донецької Народної Республіки від 12.11.2015 № 424 «Про передачу засуджених, які перебувають в установах виконання покарань Донецької Народної Республіки і кримінальних матеріалів, що знаходяться в судах і слідчих органах Донецької Народної Республіки, на територію України».

Підготовка списку осіб, які виявили бажання відбувати покарання у виправних установах, розташованих на території України, здійснюється Державною службою виконання покарань Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки на підставі відповідних заяв засуджених. Зазначений список скеровується до Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки для проведення державними органами всіх необхідних перевірок. Після цих заходів проводиться подальше узгодження з компетентними органами України.

Таким чином, для включення в список осіб, які підлягають передачі, засудженому необхідно особисто подати заяву на ім’я директора Державної служби виконання покарань Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки про бажання надалі відбувати покарання у виправній установі на території України.

Роз'яснення вимог щодо порядку подачі скарги до Уповноваженого з прав людини

          Відповідно до статей 15, 17 Закону Донецької Народної Республіки від 03 квітня 2015 року № 30-ІНС «Про Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці», Уповноважений розглядає скарги на рішення або дії (бездіяльність) державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, державних службовців, якщо раніше заявник оскаржив ці рішення або дії (бездіяльність) у судовому або адміністративному порядку, але не згоден з рішеннями, прийнятими за його скаргою.

Скаргу потрібно подати Уповноваженому не пізніше ніж через рік з дня порушення прав і свобод заявника або з того дня, коли йому стало відомо про їх порушення.

Ознайомитися з повним текстом правил звернення до Уповноваженого Ви можете на сайті в розділі “Скарга Уповноваженому”.

При вирішенні питання про прийнятність скарги враховуються такі питання, як:

– чи має заявник, який подає скаргу, відповідне право;

– проти якого державного органу, органу місцевого самоврядування, посадової особи подається скарга;

– чи було заявником оскаржене рішення або дії (бездіяльність), що порушує його права чи свободи, в судовому або адміністративному порядку.

Слід враховувати, що  якщо ваша скарга не відповідає вказаним вимогам, але Ви звернулися до Уповноваженого, то за Вашою скаргою може бути прийняте наступне рішення:

– про роз’яснення існуючих засобів, які Ви маєте право використовувати для захисту своїх прав чи свобод;

– про скерування Вашої скарги державному органу, органу місцевого самоврядування або посадовій особі, до компетенції яких відноситься її вирішення по суті;

– про відмову в прийнятті Вашої скарги до розгляду.

Скарга, яку направляють до Уповноваженого, не обкладається державним митом.

До скарг, що подаються представниками громадян, додаються документи, що підтверджують їхні повноваження.

Текст скарги повинен піддаватися прочитанню. Скарга, оформлена рукописним способом, повинна бути написана чітким, розбірливим почерком, без виправлень. Не допускається вживання в скаргах нецензурних або образливих слів або висловлювань.

Крім того, звертаємо Вашу увагу, що Уповноважений з прав людини в ДНР не має права втручатися в діяльність незалежних органів попереднього розслідування, прокуратури і правосуддя; а також розглядати приватні суперечки між громадянами, з комерційними та громадськими організаціями);

Перевірка повідомлень про злочин, що готується або був вчинений, в тому числі корупційної спрямованості, до компетенції Уповноваженого з прав людини в ДНР не відноситься.

Ваша скарга до ЄСПЛ: як подати заяву і якою буде процедура її розгляду

Порядок подання скарги до Європейського суду з прав людини

Роз'яснення основних термінів і понять встановленого розміру мита по сплаті збору і порядку звільнення від його сплати відповідно до Закону ДНР «Про судовий збір»

Шановні громадяни Донецької Народної Республіки, з метою правового інформування, Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці надає роз’яснення основних термінів, понять, встановленого розміру мита по сплаті збору і порядку звільнення від його сплати відповідно до Закону Донецької Народної Республіки від 20 березня 2015 року № 26-IHC «Про судовий збір» та внесеними до нього змінами та доповненнями.

Судовий збір – під судовим збором розуміється передбачений законом грошовий збір, який сплачується готівкою або безготівковою формою і підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою, заявою, скаргою, а також стягується судами за результатами розгляду справ, за видачу судами документів.

Платник судового збору – платником судового збору є фізичні особи, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), державні органи, органи місцевого самоврядування, інші органи, посадові особи, організації, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи-підприємці.

Згідно ст.4 вищевказаного закону з прийнятими змінами та доповненнями:

У справах, що розглядаються в судах загальної юрисдикції відповідно до цивільного процесуального законодавства Донецької Народної Республіки, судовий збір сплачується в наступних розмірах:

1) при поданні позовної заяви майнового характеру, що підлягає оцінці, – 2 відсотки від ціни позову, але не менше 400 рублів і не більше 6000 рублів;

2) при поданні заяви про винесення судового наказу – 50 відсотків ставки судового збору, яка підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру;

3) при поданні позовної заяви майнового характеру, що не підлягає оцінці, а також позовної заяви немайнового характеру:

а) фізичними особами – 400 рублів;

б) фізичними особами-підприємцями – 600 рублів;

в) юридичними особами та організаціями, що не мають статусу юридичної особи, – 2000 рублів;

4) у справах про стягнення аліментів – 2 відсотки від сукупного платежу за рік, але не менше 200 рублів, а в разі якщо судом виноситься рішення про стягнення аліментів, як на утримання дітей, так і на утримання позивача, розмір судового збору збільшується в два рази;

5) при поданні позовної заяви про розірвання шлюбу – 400 рублів;

6) при поданні позовної заяви про стягнення моральної шкоди – 400 рублів;

7) при поданні позовних заяв про захист честі та гідності фізичної особи та ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:

а) позовні заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною позову до 10000 рублів – 5 відсотків від ціни позову, але не менше 400 рублів;

б) позовні заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною позову від 10000 рублів до 40000 рублів – 7 відсотків від ціни позову;

в) позовні заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною позову від 40000 рублів – 10 відсотків від ціни позову, але не більше 6000 рублів;

8) при поданні позовної або іншої заяви в спорах, що виникають з адміністративних або інших публічних правовідносин, – 200 рублів;

9) при поданні позовної заяви до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, контролюючих, правоохоронних або інших органів, їх посадових осіб про оскарження рішень, що містять зобов’язання сплатити грошову суму, – 2 відсотки від ціни позову, але не менше 400 рублів і не більше 6000 рублів;

10) при поданні заяви у справах окремого провадження – 400 рублів;

11) при поданні заяви (клопотання) про визнання і примусове виконання рішення іноземного суду – 400 рублів;

12) при поданні заяви про забезпечення доказів – 200 рублів;

13) при поданні заяви про забезпечення позову – 400 рублів;

14) при поданні касаційних скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на рішення у спорах немайнового характеру, які набули законної сили, – 50 відсотків від ставки судового збору, яка підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у спорах майнового характеру – 50 відсотків від ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

15) при поданні, у передбачених законом випадках, касаційної скарги на рішення суду – 200 рублів;

16) за повторну видачу копій судових рішень, а також копій інших документів матеріалів справи, які видаються судом за клопотанням сторін та інших учасників судового процесу, за виготовлення копії протоколу судового засідання, за видання дублікатів документів – для фізичних осіб – 6 рублів за кожну сторінку тексту (справи), для юридичних осіб (фізичних осіб-підприємців) – 10 рублів за кожну сторінку тексту (справи);

17) за виготовлення та видачу копії цифрового аудіозапису судового засідання – 60 рублів за один диск.

У справах, що розглядаються в арбітражних судах відповідно до арбітражного процесуального законодавства Донецької Народної Республіки, судовий збір сплачується в наступних розмірах:

1) при поданні позовної заяви майнового характеру, що підлягає оцінці:

а) фізичними особами – 2 відсотки від ціни позову, але не менше 400 рублів і не більше 6000 рублів;

б) фізичними особами-підприємцями – 2 відсотки від ціни позову, але не менше 600 рублів і не більше 10000 рублів;

в) юридичними особами та організаціями, що не мають статусу юридичної особи, – 3 відсотки від ціни позову, але не менше 1000 рублів і не більше 50000 рублів;

2) при поданні позовної заяви немайнового характеру – 400 рублів;

3) при поданні позовної заяви про стягнення моральної шкоди – 5 відсотків від ціни позову, але не менше 1000 рублів і не більше 6000 рублів;

4) при поданні позовної або іншої заяви в суперечках, що виникають з адміністративних або інших публічних правовідносин – 400 рублів;

5) при поданні позовної заяви до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, контролюючих, правоохоронних або інших органів щодо оскарження рішень, що містять зобов’язання сплатити грошову суму – 3 відсотки від ціни позову, але не менше 600 рублів і не більше 10000 рублів;

6) при поданні заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення – 1000 рублів;

Згідно зі ст. 5. Закону Донецької Народної Республіки від 20 березня 2015 року № 26-IHC «Про судовий збір», із внесеними змінами і доповненнями:

а) в пункті 16 частини 1 слово «Юстиції» замінити словом «юстиції»;

б) доповнити частину 2 пунктом 10 такого змісту:

«10) Фонд державного майна Донецької Народної Республіки у справах, пов’язаних з питаннями, що стосуються реалізації виконавчих функцій і повноважень, віднесених до його відання, в тому числі щодо захисту майнових прав та інтересів Донецької Народної Республіки, а також державних виконавчих функцій і повноважень, делегованих в порядку, передбаченому законодавством Донецької Народної Республіки;»;

Пільги по сплаті судового збору:

Платники не сплачують судовий збір у випадках подання:

1) заяви про відновлення пропущених процесуальних строків;

2) заяви про відстрочку або розстрочки виконання судового рішення;

3) заяви про зміну способу чи порядку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про виправлення описки, помилки або явних арифметичних помилок у судовому рішенні;

6) заяви про винесення додаткового судового рішення;

7) заяви про роз’яснення судового рішення;

8) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку, щодо примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу, а також щодо продовження або припинення примусової госпіталізації;

9) заяви про скасування судового наказу;

10) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою чи недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менше трьох років;

11) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;

12) заяви про визнання особи померлою, зниклою безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та (або) природного характеру;

13) заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

14) заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

15) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;

16) заяви про захист прав малолітніх або неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародним договором, здійснюють Міністерство Юстиції Донецької Народної Республіки або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.

Звільняються від сплати судового збору:

1) позивачі – за позовами про стягнення сум оплати праці та інших позовних вимог, пов’язаних із трудовими правовідносинами;

2) позивачі – за позовами про стягнення аліментів;

3) позивачі – за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю годувальника;

4) позивачі – за позовами осіб, що страждають на психічні розлади, і їхніх представників про розгляд питань захисту прав і законних інтересів осіб під час надання їм психіатричної допомоги;

5) фізичні особи – при поданні до суду заяв про усиновлення і (або) удочеріння дитини;

6) позивачі – особи, віднесені до 1 та 2 категорії, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

7) сторони – інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

8) сторони – особи, які стали інвалідами і отримали поранення під час захисту Донецької Народної Республіки і при виконанні службових обов’язків в Донецькій Народній Республіці, а в разі їхньої загибелі – члени їх сімей;

9) інваліди I і ІІ групи, законні представники дітей-інвалідів;

10) Пенсійний фонд Донецької Народної Республіки і його органи, органи соціального страхування, праці та соціального захисту, соціального забезпечення населення Донецької Народної Республіки;

11) контролюючі органи Донецької Народної Республіки (податкові, митні та інші органи) у випадках, передбачених законами;

12) позивачі – за позовами про відшкодування матеріальних збитків та (або) моральної шкоди, заподіяної злочином;

13) позивачі – за позовами про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органом дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду;

14) позивачі – за подання позовів реабілітованими громадянами у спорах, пов’язаних із виплатою компенсації, поверненням майна, або за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості

15) позивачі – за подання позовів про уточнення списку виборців;

16) сторони – державні установи та організації у справах про відшкодування шкоди і захисту інтересів держави;

17) органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень;

18) органи державної виконавчої служби;

19) сторони у справі – громадські організації інвалідів, їхні установи, підприємства та об’єднання;

20) юридичні та фізичні особи – за видачу їм документів у кримінальних справах і справах про стягнення аліментів;

21) позивачі – за позовами про захист прав споживачів.

Законодавством Донецької Народної Республіки можуть бути передбачені й інші випадки звільнення від сплати судового збору.

Щодо затвердження Порядку надання матеріальної допомоги у грошовому вираженні окремим категоріям громадян Донецької Народної Республіки від 09.12.2016

З 09.12.2016 набуло чинності Розпорядження Голови Донецької Народної Республіки від 09.12.2016 № 211 «Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги у грошовому вираженні окремим категоріям громадян Донецької Народної Республіки».

Право на матеріальну допомогу у грошовому вираженні мають наступні категорії громадян:

  • особи, які досягли пенсійного віку (чоловіки – 60 років, жінки – 55 років), які не мають права на пенсію, та інваліди, які не отримують пенсію і стоять на обліку в управліннях праці та соціального захисту населення;
  • пенсіонери, які отримують пенсію в мінімальному розмірі на підставі відомостей Пенсійного фонду Донецької Народної Республіки;
  • сім’ї, що мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років (які навчаються за денною формою навчання – до 23 років, і які не мають власної родини);
  • особи, які опинилися у важкій життєвій ситуації;
  • особи, житло яких постраждало в результаті проведення бойових дій і не підлягає відновленню / потребує капітального ремонту та на момент звернення не відновлене;
  • переміщені особи;
  • сім’ї загиблих (померлих) захисників Донецької Народної Республіки;
  • особи, які отримали поранення в результаті проведення бойових дій на території Донецької Народної Республіки.

До складу сім’ї входять: чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти у віці до 18 років (які навчаються за денною формою навчання у віці до 23 років і не мають власної родини).

До складу сім’ї не входять особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Найбільший розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї за попередні шість місяців на кожного члена родини не повинен перевищувати 5200,00 російських рублів.

Розмір матеріальної допомоги становить 1500 російських рублів на сім’ю заявника (якщо заявник самотній – на заявника).

Матеріальна допомога призначається один раз на три місяці з моменту звернення.

Виплата грошової допомоги здійснюється в касах Центрального Республіканського Банку Донецької Народної Республіки і ДП «Пошта Донбасу».

Наказ Голови Верховного Суду ДНР № 218-од від 03.12.2015г.

Роз'яснення Апарату Омбудсмена ДНР у зв'язку зі зміною порядку подання заяви до ЄСПЛ

З метою правової освіти в області прав і свобод людини і громадянина, форм і методів їх захисту, а також підвищення правової культури населення, Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці повідомляє про зміни в Законодавстві, пов’язані з підписанням Закону України про ратифікацію протоколів.

30.10.2017 Президентом України Петром Порошенко був підписаний Закон про ратифікацію протоколів №15 та № 16 до Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод 1950 року. Підписуючи даний закон, Україна, в особі її представників, висловила свою згоду на внесення низки змін до чинної Конвенції.

Одним з прийнятих нововведень є скорочення терміну подачі звернення до Європейського Суду з прав людини. Відповідно до ч. 1 ст. 35 Конвенції, ЄСПЛ може прийняти питання до розгляду в разі, коли громадянином вичерпані всі національні засоби правового захисту, згідно із загальновизнаними нормами міжнародного права. Раніше подання відповідної заяви здійснювалося протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення у справі національними судовими органами. В даний час, на підставі прийнятого протоколу № 15 вищезгаданий термін звернення скорочений до чотирьох місяців.

Керуючись викладеним, звертаємо особливу увагу громадян, які виявили бажання звернутися за захистом своїх прав і законних інтересів до ЄСПЛ, на зміни, що набули законної сили, так як підготовка відповідних документів та подання позовної заяви тепер здійснюється в набагато коротший термін.

Безумовно, положення протоколу про скорочення встановленого строку звернення до ЄСПЛ вплине на якість підготовки заявників. Правова позиція позивача, що викладається в позовній заяві, повинна бути мотивованою, аргументованою і підкріпленою доказовою базою, підготовка якої вимагає чимало часу. Через це, кількість громадян, які мали намір звернутися до ЄСПЛ, зменшиться в рази через брак відведеного чотиримісячного строку для звернення до ЄСПЛ.

Ще одна зміна, регламентована протоколом № 15, зачіпає питання поступки юрисдикції при розгляді справи на користь Великої палати.

Відповідно до ст. 30 Конвенції, в разі, якщо справа, яку розглядає палата, порушує питання щодо тлумачення Конвенції чи протоколів до неї або якщо вирішення питання може вступити в суперечність із раніше винесеною постановою ЄСПЛ, Палата (що складається з семи суддів) може до винесення свого рішення відмовитися від своєї юрисдикції на користь Великої палати (складається з сімнадцяти суддів), якщо жодна зі сторін не заперечує проти цього.

Раніше передача справи на розгляд Великої палати здійснювалася виключно в разі обопільної згоди сторін судового розгляду, а в даний час, після змін, внесених протоколом № 15, поступка юрисдикції не вимагає згоди позивача і відповідача та проводиться на розсуд суддів Палати, що обмежує право сторін на волевиявлення в даному питанні.

Протокол № 16 до Конвенції регламентує право Вищих судів і трибуналів Високої Договірної Сторони (України) запитувати у ЄСПЛ консультативні висновки з питань про принципи, що стосуються інтерпретації або застосування прав і свобод, гарантованих Конвенцією та Протоколами до неї.

Частина 2 ст. 1 Протоколу № 16 регламентує, що суд або трибунал, що запитує консультативний висновок, може просити винести такий висновок тільки в контексті розглянутої їм справи.

Крім того, даний запит повинен бути мотивованим і містити необхідну інформацію, а саме – юридичні та фактичні обставини справи, що розглядається.

Також повідомляється, що для прийняття рішення про задоволення або відмову в задоволенні запиту про надання консультативного висновку утворюється колегія у складі п’яти суддів Великої палати.

Слід зазначити, що внесені зміни дозволять національним судам України в разі виникнення спірних питань в конкретній справі, звернутися до ЄСПЛ за отриманням аргументованого роз’яснення, заснованого на знаннях і багаторічному досвіді суддів міжнародної судової інстанції.

Консультативні висновки мають роз’яснювальний характер і не несуть обов’язкової сили, а тому застосування отриманого висновку на практиці є виключно правом, а не обов’язком суду.

На нашу думку, ратифікований протокол вплине на якість роботи національних судів України в частині винесення справедливих судових рішень.

Про внесення змін до Тимчасового порядку про перегляд судових справ у порядку нагляду, затвердженого наказом Голови Верховного Суду Донецької Народної Республіки від 06.05.2015 № 44од з подальшими змінами і доповненнями

Практичні директиви — Міжнародний Суд

Практичні директиви

Практичні директиви, призначені для держав, які звернулися до Суду, були вперше прийняті Судом в жовтні 2001 року. Практичні директиви не пов’язані зі зміною Регламенту Суду, а доповнюють його. Вони є результатом безперервної ревізії Судом своїх методів роботи. В даний час після прийняття Судом будь-яких поправок до Практичних директив ці поправки розміщуються на веб-сайті Суду і публікуються в «Щорічнику» Суду із позначкою про ті чи інші умови, які обумовлюють їх застосовність за часом.

(Редакція від 6 грудня 2006 року.)

Практична директива I

Суд виступає проти практики одночасної здачі змагальних паперів у справах, порушених спеціальною угодою.

Суд розраховує, що надалі спеціальні угоди будуть містити положення щодо кількості та черговості змагальних паперів, як це передбачено в пункті 1 статті 46 Регламенту Суду. Такі положення не регулюють будь-які питання, що стосуються справи, включаючи питання про тягар доведення.

Якщо спеціальна угода не містить положень щодо кількості та черговості змагальних паперів, Суд буде чекати укладення сторонами домовленості з цього приводу відповідно до пункту 2 статті 46 Регламенту Суду.

Практична директива II

При складанні своїх змагальних паперів кожна зі сторін повинна враховувати той факт, що ці папери призначені перш за все для чіткого викладу стороною, що їх подає, власних позицій і доводів, а не тільки для відповіді на позиції і аргументи іншої сторони.

З урахуванням цього в заключній частині змагальних паперів кожного боку має приводитися коротке резюме її аргументації.

Практична директива III

Суд примітив надмірну тенденцію до чисельності і об’ємності додатків до змагальних паперів. Він наполегливо закликає сторони докладати до своїх паперів тільки чітко підібрані документи.

Практична директива IV

Коли одна зі сторін має повний або частковий переклад своїх змагальних паперів або змагальних паперів іншого боку на іншу офіційну мову Суду, ці переклади слід в неодмінному порядку надавати Секретаріату Суду. Те саме можна сказати і щодо додатків.

Дані переклади будуть вивчатися Секретаріатом і будуть передані іншій стороні. Остання буде також одержувати інформацію про порядок, в якому вони були підготовлені.

Практична директива V

З метою прискорення розгляду попередніх заперечень, заявлених однією зі сторін відповідно до пункту 1 статті 79 Регламенту Суду, термін для передбаченого пунктом 5 статті 79 подання іншою стороною письмового викладу своїх зауважень і позицій не перевищує, як правило, чотирьох місяців з дати подання попередніх заперечень.

Практична директива VI

Пункт 1 статті 60 Регламенту передбачає:

«Усні заяви, що робляться від імені кожної сторони, є якомога більш стиснутими, не виходячи за межі того, що потрібно для належного викладу тверджень цієї сторони на слуханні. Тому вони присвячуються питанням, за якими між сторонами зберігаються розбіжності, і в них не допускається повторний розбір всього, що викладено в змагальних паперах, або просте перерахування фактів і доказів, що наводилися».

Суд вимагає повного виконання цих положень і дотримання необхідної стислості. Коли розглядаються заперечення з мотивів відсутності юрисдикції або неприйнятності, усне провадження повинно обмежуватися заявами щодо цих заперечень.

Практична директива VII *

Суд вважає, що ситуація, коли особа засідає як суддя ad hoc по одній справі, при цьому виступає або недавно виступала в Суді в якості представника, повіреного або адвоката в іншій справі, не відповідає інтересам належного здійснення правосуддя. Тому при відборі судді ad hoc відповідно до статті 31 Статуту та статтею 35 Регламенту Суду сторонам слід утримуватися від висування кандидатур осіб, які виступають в якості представника, повіреного або адвоката в іншій справі, що знаходиться на розгляді Суду, або виступає в цій якості в трирічний період, що передує даті висунення. Сторонам слід так само утримуватися і від того, щоб призначати представником, повіреним або адвокатом у справі, що знаходиться на розгляді Суду, особу, яка засідає як суддя ad hoc по іншій такій справі.

Практична директива VIII *

Суд вважає, що ситуація, коли особа, яка була до недавнього часу членом Суду, суддею ad hoc, Секретарем, заступником Секретаря або однією з вищих посадових осіб Суду (головний секретар з правових питань, перший секретар або секретар), виступає в якості представника, повіреного або адвоката у справі, що знаходиться на розгляді Суду, не відповідає інтересам належного здійснення правосуддя. Тому сторонам слід утримуватися від того, аби призначати представником, повіреним або адвокатом у справі, що знаходиться на розгляді Суду, особу, яка в трирічний період, що передує даті призначення, була членом Суду, суддею ad hoc, Секретарем, заступником Секретаря або однією з вищих посадових осіб Суду.

Практична директива IX

  1. Сторонам у справі, що знаходиться на розгляді Суду, слід утримуватися від представлення нових документів після закриття письмового провадження.
  2. Сторона, яка бажає все ж представити згідно з пунктами 1 і 2 статті 56 Регламенту новий документ після закриття письмового провадження, в тому числі в ході усного провадження, пояснює, чому вона вважає за необхідне включити цей документ до матеріалів справи, і вказує причини, що перешкоджали представленню цього документу на більш ранній стадії.
  3. При відсутності згоди іншої сторони Суд буде дозволяти представлення нового документа лише у виняткових обставинах, якщо він вважатиме цей документ необхідним і якщо його представлення на даній стадії розгляду здається Суду виправданим.
  4. Якщо на підставі статті 56 Регламенту Суду до матеріалів справи долучено новий документ, інша сторона при висловлюванні по ньому зауважень зводить представлення будь-яких подальших документів до таких, які вкрай необхідні і мають значення для її зауважень щодо змісту цього нового документа.

Практична директива IX bis

  1. Будь-яке звернення до пункту 4 статті 56 Регламенту Суду не повинно здійснюватися так, щоб при цьому було завдано шкоди загальному правилу про те, що всі документи, які залучаються в підкріплення тверджень сторони, додаються до її змагальних паперів або ж представляються відповідно до пунктів 1 і 2 статті 56 Регламенту Суду.
  2. При тому що Суд буде в контексті конкретної справи визначати, чи може документ, на який робиться посилання згідно з пунктом 4 статті 56 Регламенту Суду, розглядатися як «частина легкодоступної публікації», він хотів би роз’яснити сторонам, що при застосуванні даного положення повинні щоразу виконуватися наступні два критерії: i) По-перше, такий документ повинен складати «частину публікації», тобто бути у відкритому доступі. Така публікація може приймати будь-який формат (друкований або електронний) або форму (фізичну або онлайнову, наприклад при розміщенні в Інтернеті) і міститися на будь-якому інформаційному носії (папір або цифровий або якийсь інший носій). ii) По-друге, вимога про «легкодоступність» публікації оцінюється з точки зору її доступності Суду, а також іншій стороні. Таким чином, публікація або ті, що мають значення, її частини повинні бути доступні на одній з офіційних мов Суду і повинна існувати можливість ознайомлення з такою публікацією через розумно короткий проміжок часу. Це означає, що сторона, яка бажає послатися в ході усного провадження на новий документ, що належить до публікації, яка не доступна на одному з офіційних мов Суду, повинна пред’явити переклад цього документа на одну з цих мов, засвідчивши точність такого перекладу.
  3. Для того щоб продемонструвати приналежність документа до публікації, що є легкодоступною за змістом пункту 2 цієї Директиви, і забезпечити належне здійснення судового процесу, сторона, посилаючись на зміст документа згідно з пунктом 4 статті 56 Регламенту Суду, повинна привести необхідні вихідні дані, що дозволяють оперативно ознайомитися з цим документом, за винятком випадків, коли джерело публікації добре відоме (наприклад: документи Організації Об’єднаних Націй, збірники міжнародних договорів, великі монографії з міжнародного права, визнані довідкові видання тощо).
  4. Якщо в ході усного провадження сторона заперечує проти того, аби інша сторона посилалася на документ згідно з пунктом 4 статті 56 Регламенту Суду, це питання вирішується Судом.
  5. Якщо в ході усного провадження сторона посилається на документ, який є частиною легкодоступної публікації, інша сторона отримує можливість висловити по ньому зауваження.

Практична директива IX ter

Суд відмітив практику складання сторонами документальних досьє, призначених для зручності суду на період усного провадження. Суд пропонує сторонам продемонструвати стриманість в цьому відношенні і нагадує, що документи, включені до судового досьє, повинні бути представлені у відповідності до статті 43 Статуту або пунктів 1 і 2 статті 56 Регламенту суду. В досьє не можуть бути введені ніякі інші документи, окрім тих що складають, у відповідності до практичної директиви IX bis і на оговорених в умовах, частину легкодоступної публікації. Крім того, сторони повинні вказувати, з якого додатку до змагальних паперів або з якого документа, що подається згідно з пунктами 1 і 2 статті 56, виходять документи, включені до досьє.

Практична директива X

Кожного разу, коли у справі потрібно віддати розпорядження щодо процесуального питання і Голова вважає за необхідне відповідно до статті 31 Регламенту Суду викликати до себе на зустріч представників, щоб з’ясувати думки сторін з цього приводу, від представників очікується якнайшвидша явка на таку зустріч.

Практична директива XI

В усних заявах в зв’язку з проханнями про надання тимчасових заходів сторони повинні обмежуватися тим, що має відношення до критеріїв для вказівки тимчасових заходів, передбачених Статутом, Регламентом і практикою Суду. Їм не слід вдаватися в суть справи інакше як в тій мірі, що абсолютно необхідна для даної мети.

Практична директива XII

  1. Коли у справі про надання консультативного висновку міжнародна неурядова організація представляє письмову доповідь і / або документ за власною ініціативою, така доповідь і / або документ не повинні вважатися частиною матеріалів справи.
  2. Такі доповіді та / або документи розцінюються як легкодоступні публікації, в зв’язку з чим держави і міжурядові організації, що представляють письмові та усні доповіді по цій справі, можуть посилатися на них в тому ж порядку, що і на публікації, що знаходяться у публічному доступі.
  3. Письмові доповіді та / або документи, представлені міжнародними неурядовими організаціями, будуть розміщатися у відведеному для цього місці в Палаці миру. Всі держави, а також міжурядові організації, що представляють письмові або усні доповіді на підставі статті 66 Статуту, будуть сповіщені про те, де можна ознайомитися з доповідями і / або документами, які представлені міжнародними неурядовими організаціями.

* Практичні директиви VII і VIII не зачіпають відбір або призначення осіб, що були здійснені сторонами до 7 лютого 2002 року – дата прийняття цих директив Судом.