Рівність прав і обов’язків батьків щодо дитини

Новини Правовий лiкбез

Принцип рівної відповідальності батьків за виховання і розвиток дитини гарантований Конституцією Донецької Народної Республіки. Так, в статті 31 Конституції зазначено, що турбота про дітей, їхнє виховання – рівне право й обов’язок батьків.

Основний принцип рівності прав і обов’язків батьків щодо дитини закріплений в статті 141 Сімейного кодексу України (далі – Сімейний кодекс). Згідно з цією нормою Закону мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Разом з тим, статтею 142 Сімейного кодексу передбачено, що діти мають рівні права та обов’язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Виходячи з принципу повної рівноправності обох батьків у всіх правах і обов’язках щодо своїх дітей, мати і батько не мають ніяких переваг щодо здійснення виховання дітей, і при вирішенні таких розбіжностей виступають як рівні суб’єкти права.

Слід звернути увагу, що на розподіл прав і обов’язків між батьками дитини не впливають факти, коли:

  • батьки перебувають у шлюбі між собою;
  • шлюб між батьками розірваний;
  • батьки не перебувають у шлюбі між собою.

Також, на обсяг прав і обов’язків батька або матері не впливатиме порядок встановлення батьківства (материнства) – добровільний або судовий.

Сімейний кодекс особливо регулює деякі відносини, в яких батько і мати дитини повинні досягти згоди:

  • за визначенням прізвища дитини, якщо мати, батько мають різні прізвища (ст. 145);
  • за визначенням імені дитини (ст. 146);
  • по зміні прізвища дитини у разі зміни прізвища одного з батьків (ст. 148);
  • по вихованню дитини (ст. 157).

У разі якщо із зазначених питань між батьками не було досягнуто згоди, то такі суперечки можуть бути вирішені органом опіки та піклування або судом.

Таким чином, всі питання, що стосуються виховання та утримання дітей, повинні вирішуватися батьками за їх взаємною згодою виходячи з інтересів дітей і з урахуванням їх думки.