Уповноважений з прав людини в ДНР роз’яснює норми сімейного законодавства, що регламентують особливості обмеження батьківських прав у відношенні дитини.
Обмеження батьківських прав нерідко плутають з їх позбавленням, однак на практиці ці міри мають між собою певні відмінності. Перш за все, полишення батьківських прав є найбільш строгою, крайньою мірою, яка застосовується у випадках, коли попередні способи (в тому числі і обмеження) не принесли належного результату, в частині забезпечення нормального життя дитини.
Основною відмінністю між ними є часові рамки, протягом яких відбувається обмежуючий вплив. Позбавляють батьківських прав на безстроковий період за підставами, передбаченими статтею 69 Сімейного Кодексу Донецької Народної Республіки (далі – СК ДНР), до моменту досягнення дитиною повноліття. Обмежують батьківські права тільки на певний термін (до півроку), протягом якого спостерігають за поведінкою батьків. Ця міра використовується в профілактичних цілях.
Обмеження батьківських прав допускається, якщо залишення дитини з батьками (одним з них) небезпечно для неї за обставинами, що не залежать від батьків або одного з них (психічний розлад або інше хронічне захворювання, збіг тяжких обставин та інше). Обмеження можливе і тоді, коли залишити дитину з батьками небезпечно внаслідок їхньої поведінки, однак немає об’єктивних підстав для початку процедури з позбавлення громадян їх батьківських прав у відношенні дитини. За цими підставами суд може, з урахуванням інтересів дитини, прийняти рішення щодо відібрання дитини у батьків (одного з них) без позбавлення їх батьківських прав.
Строк обмеження становить до 6 місяців, які даються батькам (одному з них) для зміни своєї поведінки. По закінченні 6 місяців органи опіки та піклування перевіряють поведінку батьків, обмежених в правах. Якщо їх поведінка через півроку після обмеження в правах все ще може вчинити шкоди дитині, то уповноважені державні органи будуть клопотати щодо позбавлення громадян батьківських прав через суд.
Окремо слід зазначити, що позов про обмеження батьківських прав може бути пред’явлений близькими родичами дитини, органами і організаціями, на які законом покладено обов’язки з охорони прав неповнолітніх дітей, дошкільними навчальними організаціями, загальноосвітніми організаціями та іншими організаціями, а також прокурором.
При обмежені батьківських прав, батькові або матері можуть дозволити бачитись з дитиною, але тільки за умови, що це не буде завдавати шкоди дитині та наражати її на небезпеку (ст. 75 СК ДНР).
Таким чином, якщо буде встановлено, що в результаті дій (бездіяльності) батька або матері виникає реальна загроза для здоров’я або життя дитини, то ця міра буде застосована.
Варто врахувати, що встановлення наявності цієї загрози з’являється тільки в судовому порядку, після розгляду всіх обставин справи.
Доказами, які слугують підставою для застосування обмеження батьківських прав, є:
– довідки про виклик представників поліції або копії складених за фактом порушення протоколів;
– висновки уповноважених посадових осіб про фізичне або психологічне здоров’я дитини;
– довідки про розмір заборгованості аліментів;
– характеристики від дільничного інспектору поліції.
До правових наслідків застосування обмеження батьківських прав відносяться позбавлення наступних прав на дитину:
– на її особисте виховання;
– на представлення та захист її інтересів;
– на спільне проживання с нею;
– на відібрання дитини у інших осіб;
– на пільги і державну допомогу, встановлені для громадян, які мають дітей.
Якщо обставини, в силу яких батьки (один з них) були обмежені в батьківських правах, відпали, суд за позовом батьків (одного з них) може винести рішення про повернення дитини батькам (одному з них) і про відміну обмежень, передбачених статтею 74 СК ДНР. Суд з урахуванням думки дитини вправі відмовити в задоволенні позову, якщо повернення дитини батькам (одному з них) суперечить її інтересам.
