Рівно рік тому загинув Перший Голова Донецької Народної Республіки, Герой ДНР Олександр Володимирович Захарченко. Для мене він був не лише керівником, але і найближчим соратником, наставником, другом. Скорбота цієї непоправної втрати досі свіжа в серці, і лише глибока віра в ту місію, в той шлях, який вибрав народ Донбасу і за який до останньої миті життя боровся Олександр Володимирович, дає сили і наполегливість продовжувати нашу спільну справу.
Знаю, що справедливість переможе і винні в загибелі Першого Голови Республіки нестимуть покарання, на яке заслуговують. Знаю, що спільними зусиллями, неухильно дотримуючись ідеалів свободи, совісті, справедливості і рівності, нам вдасться втілити мрію Олександра Володимировича про мирний і квітучий Донбас. Знаю, що кожен громадянин Донецької Народної Республіки завжди із вдячністю пам’ятатиме нечувану мужність, честь і гідність вірного сина своєї Батьківщини.
Ми не маємо ані морального, ані історичного права не довести до реалізації плани і починання Олександра Володимировича. Впевнена , що з цим погодиться і це підтримає кожен мешканець Донецької Народної Республіки. Наш святий обов’язок – здійснити все те, що не встиг зробити Перший Голова ДНР.
Світла пам’ять Вам, Олександре Володимировичу! Найтепліші слова підтримки рідним і близьким!
