Стаття 28 Конституції Донецької Народної Республіки проголошує, що кожен має право мати майно у власності, володіти, користуватися і розпоряджатися ним як одноособово, так і спільно з іншими особами. Право приватної власності охороняється законом.
Відповідно до ст. 268 Цивільного Кодексу ДНР власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. Власник має право на свій розсуд вчиняти щодо належного йому майна будь-які дії, що не суперечать закону й іншим нормативно-правовим актам і не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, в тому числі відчужувати своє майно у власність іншим особам, передавати їм, залишаючись власником, права володіння, користування і розпорядження майном, віддавати майно в заставу й обтяжувати його іншими способами, розпоряджатися ним іншим чином.
Згідно закріпленому в ст. 360 ЦК ДНР загальному правилу власник має право витребувати своє майно з чужого незаконного володіння. Найпоширенішим способом витребувати майно з чужого незаконного володіння є подача позову до суду загальної юрисдикції.
Добросовісним набувачем визнається той, хто придбав майно за плату, при цьому не міг і не повинен був знати про відсутність прав на відчуження майна у продавця. У цьому випадку власник може повернути своє майно тільки у випадках, прямо вказаних у ст. 361 ЦК ДНР: коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у тієї чи іншої, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їхньої волі.
Варто відзначити, що від добросовісного набувача не можуть бути витребувані гроші та цінні папери на пред’явника.
Власник має право витребувати майно в усіх випадках, якщо майно придбано безоплатно від особи, яка не мала права його відчужувати (ч.2 ст.361 ЦК ДНР).
Стаття 362 ЦК ДНР регламентує розрахунки при поверненні майна з незаконного володіння. Так, при витребуванні майна з чужого незаконного володіння власник має право також вимагати від особи, яка знала або повинна була знати, що його володіння незаконно (недобросовісний володілець), повернення або відшкодування всіх доходів, які ця особа здобула або повинна була здобути за весь час володіння; від добросовісного власника повернення або відшкодування всіх доходів, які він здобув і повинен був здобути з часу, коли він дізнався або повинен був дізнатися про неправомірність володіння або одержав повістку за позовом власника про повернення майна. Власник, як сумлінний, так і несумлінний, у свою чергу має право вимагати від власника відшкодування зроблених ним необхідних витрат на майно з того часу, з якого власникові належать доходи від майна. Крім того, добросовісний володілець має право залишити за собою проведені ним поліпшення, якщо вони можуть бути відокремлені без пошкодження майна. Якщо таке відділення покращень неможливо, сумлінний власник має право вимагати відшкодування зроблених на поліпшення витрат, але не більше розміру збільшення вартості майна.
Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права.
Права, передбачені статтями 360-363 ЦК ДНР, належать також особі, хоча вона і не є власником, але володіє майном на праві довічного успадкованого володіння, господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.
У разі вступу в силу закону, що припиняє право власності, збитки, завдані власнику внаслідок вступу зазначеного закону в силу, в тому числі вартість майна, відшкодовуються державою. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом (ст.365 ЦК ДНР).
Необхідно пам’ятати, що до позовів про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння застосовується загальний строк позовної давності (3 роки), який відлічується з дня, коли власник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права і про те, хто є належним відповідачем за позовом про захист цього права.
